23.09.2017 12:01
Без обмежень
51 views
Rating 5 | 4 users
 © Олександра

Я зрадила осінь

Я зрадила каву, я зрадила осінь.

Ховаюсь у буднях й п`янію від чаю.

Давно вже дощам не розчісую коси,  

І дні за цей холод вже не пробачаю.


Розкриті для когось сапфірові очі

Моїми зірками задмухують свічі.

На осінь лишаю пів денної ночі,  

Бо потім лиш прірві подивлюсь у вічі.


Я зрадила правду і поклики крові,  

На стінах малюю свої діаграми.

В мені - у віршах - не лишилось любові.

Вона загубилась чужими містами.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Залиште осінь / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Осіння злива розтинає груди / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.09.2017 20:49  Олена Коленченко => © 

Головне, щоб ця любов залишилась у серці....А тоді відродиться знов і у віршах! Гарні роздуми, з присмаком осені.... 

 24.09.2017 19:57  Олександр Новіков => © 

класно, коли не лишилось. є місце під нову 

 24.09.2017 17:57  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний осінній вірш. А сумні думки... Заваріть кави, воно й попустить! Геть п"яний чай!
Жартую. Насправді думки в вірші дуже слушні, осінні негоди їх уміло підсилюють. 

 24.09.2017 04:01  Серго Сокольник => © 

Олександро, сонце) "Зрадниця" ви чудово- осіння))) Гарно) Я просто запропоную позбутись отого Й (це скупчення приголосних, вірш гірше читається, передусе в деклмації) Я б рекомендувв просто замінити комою, та справа Ваша, зрозуміло ж) Дякую) 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо