24.09.2017 17:01
Для дорослих (18+)18+
153 views
Rating 0 | 0 users
 © роман-мтт

Зненацька осінь завітала до маршрутки

18+ (як завжди, в принципі)

В маршрутці пізній, мабуть передостанній, 

Зібралось два десятки запізнених людей:

Сидять-стоять-бурчать щось в телефони, читаючи з екранів, 

Їм дуже хочеться скоріше дістатись до осель.


Назустріч їм хуярить дощ проспектом, що розрізає навпіл місто.

Таких дощів давно вже не було, ну, може рази три за літо.

Між ярусами хмар – розірвана неонова підсвітка

В перервах блимає між звуками ударних ритмів.


Пиздячить злива – задраюють в маршрутці люки, 

Швидка вода змиває з асфальту накопичений за літо бруд, 

Принишкли пасажири: слухають, як краплі кришу луплять, 

Із телефонів очі вийняли, збентежені сидять.


Сидять – намокнути бояться, бо парасольок вранці

Ніхто не думав взяти – бо, нахуй той прогноз?

Завжди тривало літо, так мало б і тривати…

Але корегування вніс вересень-алкаш.


Отак зненацька осінь завітала до маршрутки

Набитою людьми, які сідали іще літом.

Поодиноко розійшлися поступово на зупинках, 

Залишивши салон пропахлий потом, пилом і мастилом, 

На водія - сторожувати залишки тепла...

дощове місто Zp-city



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вітальний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Причини потєплєнія глобального (18+) / Вірш | роман-мтт 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Листи до редакції Зомбі-радіва, бляха... (Реальне, фанатстичне) / Мініатюра | роман-мтт 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора роман-мтт.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.09.2017 20:55  © ... => Тетяна Ільніцька 

пишить в приват ;) 

 27.09.2017 08:35  Тетяна Ільніцька => © 

Знаєте, Романе, таке "переміщення" термінів - річ звична. Літературознавство теж досить часто "краде" терміни соціології чи лінгвістики, наповнюючи їх власним сенсом. (Раджу Вам подивитися на роботи Маршалла Маклуена, хоча б на першу - «Механічна наречена: Фольклор індустріальної людини» (1951) - це просто пісня пісень, це все пояснює у масовій культурі і літературі, і це приклад того, як літературознавтво "вкрало" терміни суміжних гуманітарних і не лише дисциплін - соціології, економіки...

 26.09.2017 21:23  © ... => Тетяна Ільніцька 

ну, нині це слово застосовують для різних ситуацій, не тільки для того щоб показати куди перенаправити енергію лібідо. нині його використовують в різних значеннях, коли ситуація стосується перенаправлення будь-яких "психо-фізіологічних" енергій (коли можна так висловитися) при неможливості реалізовувати свої бажання. ;) у колишніх алкоголіків сублімація часто проявляється як вміння організовувати застілля і керувати ним, трудоголіки, досягши кар`єрних висот, нерозтрачену енергію можуть трансформувати в тиранію над підлеглими чи навпаки реалізовуватися в якихось незвичних для них проектах. Енергій багато в людині, і сублімують їх всі по різному. Просто Фрейд найвлучніше і найпростіше висловився, пояснив про цей процес, ще й розмові про цікаву всім тему. ;) 

 26.09.2017 06:46  Тетяна Ільніцька => © 

Ну видно, що хтось / щось Вас добряче завело.

Сублімація, вона завжди одна, ще відтоді, як Фройд спостеріг: перехід енергії Лібідо у творчість (рідше - у соціальну діяльність). Це ж перше правило Мистецтва Поетичного)))))

 26.09.2017 00:53  Каранда Галина => © 
 25.09.2017 22:42  © ... => Тетяна Ільніцька 

ого! чесно: тут не було нічого зумисного - це просто реальна подорож в майже останній маршрутці, і реально почався дощ, який мені став знаком, що літо - всьо (хоча сьогодні знову тепло і ці залишки літа нас тут в Зп-місті будуть тішити десь до середини листопаду). І настрій після робочого дня був не дуже. Так співпало.

А сублімація чого саме, коли не секрет? ;) 

 25.09.2017 22:02  © ... => Каранда Галина 

о, рідна душа! нарешті мене хтось розуміє :)))) 

 25.09.2017 14:23  Каранда Галина => © 

абсолютно згодна!)

і взагалі - нафік та поезія, якщо в житті майже все можна передати отими трьома словами,  трохи міняючи закінчення, порядок слів і інтонацію?!

по-любому вийде емоційніше, ніж будь-якими іншими словами!

Блін!))))

 25.09.2017 08:02  Тетяна Ільніцька => © 

Знаєте, Романе, перше, що трапилося зі мною, як із читачем, це - когнітивний дисонанс. Картинка така мі-мі-мішна і такий потік свідомості під нею... Розумію, що це був умисний засіб візуального контрасту, який мав справити ефект. Так і сталося.
Зазвичай така експресія накриває поетів або ранньою весною, або якщо вони закохуються))) Можливо, існує ще третій "осінньо-депресивний" варіант. Будемо спостерігати))))))
P. S. Усе ж таки версія сублімації тут "на поверхні", так би мовити... 

 24.09.2017 20:54  © ... => Каранда Галина 

це все не те - це вже було! ви не розумієте тонкої душевної організації поета: воно з мене так само виперло. "буянить" - от що воно таке: те що напилося і буянить? так його просто спинити - правильна подача в лоба спиняє будь кого, хто буяне. А дощ - це стихія, нестримна стихія, його не спинити, він сам коли треба йому спиниться.


Бушує? ну що то за означення. Ну "бушує", ну "побушує" і перестане - колись енергія вичерпається і все спиниться. Тому тут треба більш експресивне слово. дайте мені краще - я заміню!


А оце банальне "нащо" - воно з кожній другій строфі зустрічається. буквально - ШТАМП! Ви що, хочете, щоб мене люди прозвали графоманом, який використовує штампи і нездатний вигадИти щось краще? тю.

 24.09.2017 20:35  Каранда Галина => © 

буянить, бушує, нАщо 

 24.09.2017 20:31  © ... => Каранда Галина 

на що замінили, якщо не секрет? я просто намагався підібрати біл милозвучні слова, але - не зміг, емоційність зашкалила і пробила всі правила гарного тону :)))) 

 24.09.2017 20:24  Каранда Галина => © 

))) то художника! поета спробуй зачепи - одгавкається так, що мало не покажеться!)))))
нє, вірш - класний... я для себе всі мати замінила - чудовий вірш!) 

 24.09.2017 20:22  © ... => Каранда Галина 

Ні, це просто грусна історія про зненацька заскочених осінню людей у маршрутці. А абідєть паета - це в нас кожен може: я тоже окремих матюкаю - нічого, живі... :))))) 

 24.09.2017 20:09  Каранда Галина => © 

баба яга проти... вірш нічого б не втратив без матів. я не категорична противниця використання матів, але в даному випадку вони - не необхідність, а норочито-визиваючий тренд...
звиняйте, якщо що)) я ж любя))) 

Публікації автора роман-мтт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо