28.09.2017 22:46
Без обмежень
111 views
Rating 5 | 3 users
 © Титаренко Оксана Олександрівна

В масках один

С утра, наверное, сложно 

Дарить надежды ложные.

Надевать десять масок,  

Чтобы разлить ярких красок

На ладони художницы,  

А в руках ее ножницы.

Кричит! Все картины в клочья, 

И ждет ее стая волчья.

Швырнула в тебя акварель,  

В истерике любит, поверь.

Приручил. Вот теперь - милый зверь.

Тихим вечером скрипнет дверь. 

Все без смысла, нечем дышать, 

И да: не умеешь прощать.

Просто жар. Возьми аспирин...

Не умирай в масках один.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Такий початок всіх історій / Пісня | Титаренко Оксана Олександрівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Титаренко Оксана Олександрівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.09.2017 07:08  Каранда Галина => © 

давненько Вас не було... з поверненням!) 

Публікації автора Титаренко Оксана Олександрівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо