29.09.2017 10:18
Без обмежень
83 views
Rating 5 | 1 users
 © Таня Пашкова

Вона

щаслива?

Вона з дочкою в іграшки гралась,  



Та писала таємно вірші. 



Відчайдушна! та ночі боялась,  



Бо ще досі дитина в душі. 



 



Вона вірила в казки та правду,  



Відчиняла щоразу вікно. 



Вона мала силу і владу,  



Та навіщо не знала воно. 



 



Заплітала волосся - і в поле,  



Вибирала старанно бур`ян. 



А донька вже навчалася в школі,  



Серед сотні таких же селян. 



 



Шанувальників безліч ходило, - 



Вона гарна була, молода. 



Ще дитинство в душі її жило,  



Та все часу на себе шкода. 



 



Так роки пропливали, мов, річка,  



Заплітала онучці косу... 



А вночі миготіла знов свічка,  



Доки сонце не стерло росу. 



 



- Ви щасливі, бабуся, скажіть-но? 



Завжди посмішка ця на вустах. 



 



Обіймала до серця знов міцно,  



Цілувала в чоло малу: 



- Так! 



 



Та колись, коли в казці гуляла,  



Вона хату свою не знайшла. 



І вже там, із небес, виглядала,  



Як онука до школи пішла. 



 



 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Там, де він (її кохання) / Вірш | Таня Пашкова». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Коли ти поряд (Літо) / Любовний вірш | Таня Пашкова». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Таня Пашкова.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Таня Пашкова

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо