05.10.2017 09:05
Без обмежень
91 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Розлука

Що ж прощавай зелений зміє!

Ти пильно від людей стеріг

мою самотню вежу-мрію

на перехресті всіх доріг.


Та раптом надіслала Муза

у мандри привітальний лист.

Чекай, зеленая спокуса, 

ми ще зустрінемось колись.


Колись, з далекої дороги, 

я повернуся на поріг, 

з ким пережив свої пригоди, 

у вежу запрошу усіх.


Густе вино у колі друзів

замість чорнила я наллю, 

під їх пісні і шепіт Музи

мандрівку опишу свою.

 02.10.2017р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про самотність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Забуті рядки / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Полювання на качку (як Розенбаум) / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.10.2017 09:39  © ... => Наталія Старченко 

Дякую за підтримку))) 

 06.10.2017 09:38  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую за розуміння))) 

 06.10.2017 09:36  © ... => Серго Сокольник 

Дякую за розуміння))) 

 06.10.2017 05:20  Nataliya => © 

Навіть не очікувала...
Посміхнуло! 

 06.10.2017 02:02  Серго Сокольник => © 

О)
Тверезими шляхи пройдемо,
А по приході дрінканемо))) 

 05.10.2017 23:16  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно і за формою і за змістом 

 05.10.2017 16:44  Наталія Старченко => © 

Досить миле прощання))) 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо