25.04.2011 21:27
1145 views
Rating 5 | 1 users
 © Яцина Надія Володимирівна

Голодомор

Один за одним йшли у небуття 

Старі, дорослі, і маленькі діти. 

І не було тоді життя, 

І не цвіли у полі квіти, 

І сонце землю вже не гріло, 

А лиш світило... 

Лиш світило над селом... 

А потім сльози, плач, молитва 

“Не забирайте, в мене ж діти! 

Облиште, нелюди, благаю!!!” 

Та згинь, стара, ти нам мішаєш 

У нас приказ, у нас приказ!!!» 

Забилось серце швидше враз... 

Ковтнула ще разок повітря 

і впала мертва... 

Бідні діти залишились одні... 

Як вижити у цьому світі, 

вони ж іще такі малі... 

Блукали люди по землі. 

А вражий син лише сміявся. 

І звідки нелюд цей узявся 

що люд наш у могилу звів 

хто ж на престол його привів? 

Хто підказав забрати зерна, 

хто захотів щоб ми померли, 

для чого все це, Боже мій? 

А скільки полягло голів, 

а скільки ще не народилось? 

Лиш ти все бачив що робилось, 

лиш ти... О, Боже мій!!! 

Спустіли села, полягли мільйони 

Гнила земля... Опухлі, одинокі 

Ходили люди по селі. 

Шукали щось у забутті. 

І не знаходивши нічого, 

під тином падали голодні, 

їх всіх вивозили у яри. 

Там в яму кидали усіх 

Пів мертвих, мертвих і живих. 

Хто в силі був - 

той з смертю ще змагався 

Та хоч би як він не старався 

Смерть як завжди, перемогла. 

Ах скільки душ тоді забрала! 

А на скількох іще чекала! 

Таке творилось на землі. 

Батьки дітей своїх варили  

Що би набратись трохи сили. 

А в результаті всі злягли. 

Минув той час, пройшли роки. 

І у могилі давно ворог. 

Змінився світ, і всі твердять 

Що не було голодомору

Що це чума, не геноцид, 

Що нас мільйони не злягли! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про Голодомор, Про минуле


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.04.2011 22:03  Наталка Янушевич => Тетяна Чорновіл 

Цікава кінцівка: сучасні віяння неприйняття самого факту голодомору.

 25.04.2011 21:32  Тетяна Чорновіл => © 

Страшна наша історія!

Публікації автора Яцина Надія Володимирівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо