08.10.2017 21:59
Без обмежень
188 views
Rating 5 | 3 users
 © Артюх Леся Вікторівна

Осіннє

Затишне жовте простирадло 

Під сонцем тинятися манить. 

Ця осінь буде не остання,  

Яка поб’є мене, поранить. 


Я світла навіть не чекаю,  

Душа до злив потроху звикла. 

А зміни все одно настануть -  

До Дня Подяки оком бликнуть. 


Затишне жовте простирадло 

Розмиє солоно дощами. 

Листочки в жмені загрібаю,  

Топчу, жбурляю їх ногами. 


Затишне жовте простирадло 

Згниє, як завжди, безпорадно. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зупинка / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я думаю про тебе все тихіше / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Артюх Леся Вікторівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.10.2017 21:46  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую, що читали)
Ви праві) 

 16.10.2017 21:45  © ... => Серго Сокольник 

То настрій одного дня, все прекрасно!)))) 

 12.10.2017 14:44  Серго Сокольник => © 

Смутково... Та буде ще хороше, Лесе... 

 12.10.2017 09:44  Тетяна Чорновіл => © 

А гарний вірш лишиться на згадку. Нехай щастить 

 10.10.2017 23:56  маня => © 

Перші два рядки - шидиврально!  

 08.10.2017 22:30  © ... => Борис Костинський 

дякую, що читаєте)

 08.10.2017 22:26  Борис Костинський => © 

Відмінно, пані Леся! Щиро та глибоко! Справжня поезія! 

Публікації автора Артюх Леся Вікторівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо