Немає сенсу
Більше не треба ховатись. Немає жодного значення,
Чи я погасну сьогодні, чи зникну вночі.
В пізньої осені з місяцем буде побачення,
В пізнього серця йтимуть руді дощі.
Я загубила себе і не хочу більше знаходитись.
Світ в метушні розбивається клаптями днів,
Сонце востаннє ввечері буде заходити,
Я подарю йому трохи зірваних снів.
Потім, як ранок хмарами схоче погратися,
А тиха осінь листям іще зашумить,
Нащо іти? Немає сенсу триматися.
Я ж зникну завтра, якщо не погасну в цю мить.