09.10.2017 15:30
Без обмежень
60 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Немає сенсу

Більше не треба ховатись. Немає жодного значення, 

Чи я погасну сьогодні, чи зникну вночі.

В пізньої осені з місяцем буде побачення, 

В пізнього серця йтимуть руді дощі.


Я загубила себе і не хочу більше знаходитись.

Світ в метушні розбивається клаптями днів, 

Сонце востаннє ввечері буде заходити, 

Я подарю йому трохи зірваних снів.


Потім, як ранок хмарами схоче погратися, 

А тиха осінь листям іще зашумить, 

Нащо іти? Немає сенсу триматися.

Я ж зникну завтра, якщо не погасну в цю мить.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Відлуння осінньої печалі / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Тільки я вже не знаю вічності / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо