10.10.2017 21:55
для всіх
272
    
  3 | 3  
 © Олександра

Я малюю тебе

з рубрики / циклу «Знову»

Я малюю тебе по клаптиках,  

Загортаю в слова і спогади,  

Як планету чужих галактик,  

Як життя за шістьма дорогами. 


Ти з‘являєшся вперше образом,  

Розтаєш сизокрилим голубом... 

Ти проходиш повз мене доказом,  

Що зима вже не спить із холодом. 


Світ тікає чужими спинами,  

Мої руки говорять барвами. 

Я пройшла крізь твої вітрини,  

Розкажи, чи це було марно. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2022 15:00  Таша Прокова => © 

Дуже гарно. І трішки сумно. Дякую.

 12.10.2017 14:38  Серго Сокольник => © 

Гадаю, ніщо у світі не марно...

 12.10.2017 09:40  Тетяна Чорновіл => © 

Красиво і витончено відчувається Ваш вірш!