26.04.2011 12:31
-
387
    
  3 | 4  
 © Лані

За вікнами ховають свої долі

Одиночество стало какой - то стыдной болезнью. Почему все так его чураются? Да потому, что оно заставляет думать…

Фредерик Бегбедер

За вікнами ховають свої долі

Безліч істот, народжених на волі, 

Мільйон людей закрили свою душу, 

І я також свою сховати мушу. 


Коли по склі ковзнуть байдужі очі, 

Я їх ловити буду аж до ночі, 

Раптом майне у когось побажання 

Моїй душі поставить запитання. 


Прохожим людям враз вікно розчиню, 

Відверто кинусь, навіть якщо згину, 

До них притулю спраглу свою душу, 

Закон людський нарешті я порушу. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.04.2011 18:53  Тетяна Чорновіл 

Чому ж ви не доказали? :)))

 26.04.2011 18:52  © ... 

То Ви таки поети?..:)

 26.04.2011 18:37  Zorro => Сон Блакитного Сонця 

Як би це було так - ми б поети заробляли на цьому гроші - а так, уе не індустрія, а лише ...

 26.04.2011 14:46  Тетяна Чорновіл => Сон Блакитного Сонця 

Не завжди є бажання розважати. Інколи варто сказати щось від серця, поділитися наболілим. Бо інакше перетворимось на паяців.

 26.04.2011 14:34  Сон Блакитного Сонця 

Ви вкотре піднімаете тему непотрібності людини в цьому світі.Вам треба звикати, що ні я, ні ви, ні наші вірші нікому не потрібні.Вірші-це індустрія розваг.Розважайте людей і далі.Це у вас гарно виходить.Ця мелодрама,може ,в когось сльозу визвала.