19.10.2017 09:55
Без обмежень
45 views
Rating 3 | 3 users
 © Дарія Китайгородська

Це моя територія

Вчора розмовляли про біг. Один із співрозмовників доводив безальтернативність бігової доріжки, мовляв, є такі компактні, що можна скласти мало не вчетверо і тримати вдома десь у кутку, періодично витягуючи на світ божий, щоб потренуватися. Особливо в умовах майбутньої холоднечі.

Але мені такий варіант не підходить, бо люблю бігати на свіжому повітрі, нехай і пізно ввечері, коли вже темно. Тут є свої незручності, як-от погано освітлені тротуари Лісового чи пошкоджене асфальтове покриття.

Однак так можна шокувати всіх запізнілих пішоходів, заперечили мені. От уяви, ти біжиш у темряві, а тим, хто йде попереду, здається, що його наздоганяють. І всі злякано розбігаються з твоєї дороги…

А й справді, подумала я. Оце так я людей лякаю! Тре’ щось з цим робити. І ввечері придумала новий маршрут.

Вирішила бігати повз ліс: там прекрасно освітлений тротуар, а люди практично не ходять, бо напевно бояться темної гущавини, яка розташувалася поруч. Тепер, добігши до метро, звертаю не до торговельно-економічного університету, де завжди повно вродливих юних студіозусів, які влаштовують вечірні посиденьки на тротуарі, а в протилежний бік, до Биківні. Там є крута доріжка повз медіакорпорацію Бліц-інформ, гарно вимощена новою плиткою, а далі стежка-алея вздовж лісу виводить просто на мегаосвітлену площу перед будівельним супермаркетом на в’їзді до села.

В саму Биківню вирішила не лізти, бо там живуть натовпи собацюр різних форм і розмірів, які ревно охороняють свою територію. Бігти вночі сільськими вулицями, маючи на хвості купу роздратованих гавкучих створінь, якось не тойво… ;)

Не обійшлося і без пригод: позаяк я бігаю без окулярів, то помітила дерев’яну кладку, кинуту через розкопаний трубопровід, тільки коли вже вибігла на неї. Але баланс не підвів – вкотре дякую заняттям з йоги! Я просто прогриміла цим дощатим покриттям і помчала далі.

А ще дорогою таки довелося обминути одну закохану парочку: вони зупинилися під розлогим деревом, щоб поцілуватися, але я нахабно поламала їм кайф, гучно протупотівши поруч. Сподіваюся, наступного разу ці коханці виберуть інший маршрут для своєї інтимної зустрічі, бо тепер це моя територія ;)

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Моя кава / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Щастя є / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Дарія Китайгородська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.10.2017 08:15  Тетяна Ільніцька => © 

 Щастить Вам на закохані парочки))) 

Публікації автора Дарія Китайгородська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 73
Автор: Дарія Китайгородська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ой, чи біг, чи не біг...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;