20.10.2017 16:02
Без обмежень
43 views
Rating 5 | 4 users
 © Маріанна

Кава

Моя вранішня кава темна як найтемніша беззоряна ніч. Моя кава гірка, та не буду додавати у неї цукру, так відчутніший смак. Хай гірчить як день, що почнеться з неї, хай сильніше пробудить усі відчуття. День починається.

За вікном ще темно, та світяться вікна навпроти. Не спить місто. Та, здається, не спить ніколи.

Мене ж пробудили. І останні бризки сну розсипалися кухнею. У кавовій чашці відбивається люстра.

Цього ранку я такий відчайдушно самотній. Мені варто би поспішити, мене чекають, але знаю, що не потрібен там більше. Марно.

Хочеться сидіти тут вічність і просто спостерігати як кава холоне. Ніхто не питиме більше. Але все ж допиваю.

Кава обпікає піднебіння і змушує піднятися зі стільця.

Я йду на впізнання тіла.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сіра печаль / Верлібр | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Жовті крихти / Верлібр | Маріанна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріанна.


Мій рейтинг: 6

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.10.2017 16:21  © ... => Артюх Леся Вікторівна 

Дякую! Приємно! 

 21.10.2017 16:21  © ... => Тетяна Чорновіл 

Спасибі 

 21.10.2017 16:21  © ... => Каранда Галина 

щиро дякую 

 20.10.2017 22:07  Артюх Леся Вікторівна => © 

Ага... я на такому розслабоні читала, а тут...Ударно! 

 20.10.2017 21:42  Тетяна Чорновіл => © 

В житті і такі моменти варто пережити і осмислити.
Хороша мініатюра. 

 20.10.2017 16:44  Каранда Галина => © 

о боже... закінчення просто прибило...
сильно. 

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо