Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
22.10.2017 12:25Новела
Для дорослих  Про життя  
Рейтинг: 5 | 2 гол.
Без обмежень
© Августина Острів

Ацедія розуму

Августина Острів
Опубліковано 22.10.2017 / 43845

АЦЕДІЯ РОЗУМУ


– А наш господар був‑таки великою людиною, чорт забирай! – запищала "Кулінарна книга", що стояла на єдиній полиці в кімнаті священика, звертаючись до своїх колег.

– О-о-о! Коли ж ми тебе навчимо не казати таких слів, де нечиста сила! – вигукнула "Філософія". – І де ти їх видерла в собі? Ти ж для… А-а-а! Так і є! Видерла! Ти ж створена для задоволення низьких потреб людини, для насичення людського нутра, а значить, для знищення духовного та розумового життя, до якого покликана людина.

– Ой! Багато ти знаєш! – відрубала "Кулінарна книга". – Теж мені! Філософія. Та без моїх рецептів, без їжі жоден філософ чи духовний не проживе й місяця! Кому потрібен мертвий філософ?

"Філософія" щось пробуркотіла і втихла. Певно, почала розумувати над проблемами буття без їжі. Звісно, прийшли думки Ніцше та ранніх стоїків, але їх перебили думки святого Томи Аквінського і святого Августина.

А в самому кутку, спираючись на том "Філософії", стояла "Книга пригод":

– От де зібралися! Стільки років ми разом, скільки всього пережили з цим господарем, друзі! Будьте радісні, з ентузіазмом дивіться в майбутнє нашого читача. Ви будуєте його майбутнє й сьогодення. Ви даєте йому шанс на майбутні пригоди, тобто на життя!

На цих словах "Географія" у товстій палітурці притакнула: "Угу-у-у", – а "Кулінарна книга" й собі підтримала.

– Але, товариші, не в тому річ! Про що ми говоримо? Тут потрібно спасати чоловіка від смутку духовного й тілесного… – відізвалася "Психологія". – Чому так сталося, що священик впав в ацедію?

– Агов, колеги, – закричала яка вже за номером видання "Нова всесвітня історія", – нам потрібно допомогти читачеві все розставити по місцях. В усьому має бути аналітичний порядок!

– Ой, – глумливо відказала "Кулінарна книга", – ти б уже мовчала про аналітичний порядок. Я вже збилася рахувати, стільки тут на полиці твоїх колег перестояло, а з часом було викинуто у вогонь. У тебе он навіть іще й сторінки склеєні! Ти ще на авторитет не заробила.

І кожна з них сопіла, дихаючи в спину колеги своїм неповторним диханням. "Кулінарна" – пожаданням насичення тіла. "Книга пригод" – нестриманістю та цікавістю без міри (яка, до речі, ще Єву довела до гріха). "Географія" – відстороненим спогляданням світу. "Психологія" – то нервовою зацікавленістю, то постійною невпевненістю. "Філософія" – великою самовпевненістю з рисами невротика, який постійно в пошуках істини. Нарешті, "Історія" – з жаданням прогресу, якому байдуже, що людство потопає в крові… Але, люди, свого часу кожна з них обіцяла господареві велике меню, за допомогою якого можна прожити щасливе повноцінне життя й удосконалити душу! Не все ж Біблії! До речі. А де Біблія?

Біблія лежала перед очима у священика, який сидів, згорбившись, за столом. Пальці ковзали по сторінках, заляпаних давнім жиром, із загнутими кутиками. Очі бездумно вихоплювали фрази, вуста шептали: "Проживши днів своїх полову, далі нікуди йти. Усе марнота…" По цьому несподівано її згорнув і подався до каплиці.

– А ти мені що обіцяв, га?! Що ти мені обіцяв? – кричав, аж слиною заходився отець Петро перед образом Найсвятішого Серця Ісуса. А Господь і далі дивився на чоловіка спокійними очима. Не ворухнеться. Лише пальцем лівої руки тицяє, вказуючи йому на серце. "Ось, – неначе промовляє. – Ось куди дивися. І мовчи собі, як Я мовчу". Та сорокалітній священик не міг нічого бачити зі знаків Спасителя, навіть (хоч і був духовною особою, яка має обов’язок розпізнання Божих знаків) не чув Бога. Бо не хотів чути. Бо мав уже досить оцих Божих знущань, Божих обітниць, прописаних у Біблії, на які свого часу, ще молодим, клюнув, як та риба.

– Я ж Тобі все життя віддав! Нічого не заховав! А Ти зі мною повівся, як злодій. Обікрав до останньої нитки. Як Ти міг так учинити? То що там у Євангелії написано?..

І по тих словах заскиглила духовна особа, як дитина, розриваючи на собі сорочку, змочену слізьми… Упав навколішки й навпіл зігнувся, а в пам’яті сплили той час і слова з Євангелія, що стали його покликанням: "Тоді прийди і йди за Мною. Істинно кажу вам: Нема такого, хто, кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради Мене та ради Євангелії, – не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль".

Отак почув отець наш колись. І лише по п’ятнадцяти роках зауважив пару слів посеред тієї обітниці Христа: одержиш це все, "узявши хрест та серед гонінь"… А сьогодні засмутився тим словом, аж до ацедії!

22.10.2017 Поезії / Вірш
Те, що робить мене людиною / Вірш | Августина Острів
Попередня публікація: 22.10.2017 Проза / Новела
Страхувальник життя / Новела | Августина Острів
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вечірні гастролі
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
З першого погляду
22.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Вересень дзижчить утомленою мухою
22.08.2018 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Художник (Котячі страшилки)
21.08.2018 © Ольга Білицька / Нарис
Мачо
Новела Про життя
26.02.2018 © Ольга Моцебекер
Місце сили
22.10.2017
Ацедія розуму
27.07.2017 © Лілія Батюк-Нечипоренко
Дельфін
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2
Переглядів: 89  Коментарів: 3
Тематика: Проза, новела,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.10.2017 08:30  Тетяна Ільніцька для © ... 

Не чула раніше слова "ацедія" - довелося підглянути. Повчально... Сподобався диспут книжок.
Тема Вашого оповідання дещо перегукується з драматичним діалогом Лесі Українки "На полі крові". 

 22.10.2017 16:26  Панін Олександр Мико... для © ... 

Служіння заради вигоди карається

 22.10.2017 13:23  Каранда Галина для © ... 

сумно... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
16.10.2012 © Істерична Бруталка
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
04.10.2011 © Марина
13.09.2015 © Ірина Мельничин
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди