24.10.2017 11:18
для всіх
63
    
  1 | 1  
 © Олександра

Я лишаю неспокій

Я лишаю неспокій

Я лишаю неспокій у теплих закутках дому

І втікаю до міста, де дощ одягає дахи.

Як же легко на серці - лишати задихану втому

І летіти туди, де літають безкрилі птахи.


Я готова любити, я вітер буду чекати, 

Коли скину нарешті маску очей чужу.

Як же легко на серці... Ніколи не втомлюсь тікати.

Мене ж осінь зустріне. Я казку їй розкажу.


Де пухнасті долини ще швами колій порізані, 

Де насправді байдуже, хто ще пам`ятає мене...

Я і осінь, і вічність малюю легкими ескізами, 

Поки листя дерев наливають по вінця вогнем.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!