Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.10.2017 10:40Оповідання
 
40000
Без обмежень
© Андрій Осацький

Роздуми

Андрій Осацький
Опубліковано 26.10.2017 / 43906

Сьогодні зранку було зимно. Я надів пальто, укутався шарфом та опустив вуха шкіряної кепки. Взагалі-то я терпіти не можу холод. Не моє це. Я люблю сонечко та спеку. Вчора бачив дівчину, котра поспішала на роботу. На неї без сліз дивиться було неможливо: у тоненькому плащику, колготках, шия гола. Летить на роботу, аж підстрибує. Сама уся тремтить, але ж вона зірка! Синя, як та одинока курка у морозилці в супермаркеті, що примерзла та навіки залишилась у льодовому полоні. При цій думці мені стало холодно та я надів рукавички.

Дорогою на роботу я наздогнав одну дівчину. Ну, як дівчину? Мені під сорок, а їй за тридцять. Для мене вона дівчина. Навіть через двадцять років теж. Ми незнайомі, але я її знаю все своє життя. Чому я її пам’ятаю? Тому що вона некрасива. Не в тому сенсі що вона жахлива, потворна та донька Франкенштейна. Некрасива настільки, щоб я її запам’ятав. Кажуть, що некрасивих жінок не буває. Буває, повірте моєму досвіду. Вона ще дитиною була некрасива, а коли виросла то краще не стала.

Я мешкаю на початку вулиці, а її будинок десь по середині. Наша вулиця довжелезна, як черга у Ощадбанку за комуналкою. Вона майже нескінченна, але на вулиці хоч можливо дихати.

Коли я в дитинстві йшов до школи – мати цієї дівчини возила її у колясці. Я ходив у старші класи – вона теж почала бігати у школу. Досі пам’ятаю великий ранець, знизу якого стирчали дві криві жаб’ячі лапки, а згори дві мляві косички. Коли ми подорослішали, я бачив її з хлопцем. Вони тримались за руки та йшли ніби по повітрю, не торкаючись землі. Потім я зустрів її вагітною, а через декілька місяців з коляскою. Ще через рік я бачив її сумною, а в Інтернеті на сайті знайомств з’явилась її анкета. Пройшло років п’ять, її дитина пішла у школу, а вона вдруге вийшла заміж. За мого сусіда. Вона вдруге, а він в четверте, або в п’яте. Я після третього разу збився з рахунку. Він хлопець стабільний, йому не звикати.

Я наздогнав цю дівчину, обігнав та пішов далі. Але я помітив, що вона вагітна. Це дуже добре, але знаючи свого сусіда я з сумом вважаю, що у майбутньому я знову побачу її анкету на сайті знайомств.

Повз мене проїхала маршрутка набита людьми, як консервна банка сардинами. Найцікавіше, що слідом за нею інша їхала зовсім пуста. Цю картину я спостерігаю постійно. Ймовірно друга маршрутка спеціально їде за першою, щоб підбирати пасажирів, які будуть з неї випадати, бо нема вже вільного місця.

Багато людей йдуть на роботу пішки. В основному це жінки – молоді, старі, мого віку. Чоловіків майже не має. Нас взагалі по статистиці менше, але з ранку нас немає. Або все сплять, або вже працюють. Мабуть друге – тому нас й менше. Нас потрібно берегти, як природу, як Батьківщину та занести у червону книгу.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.10.2017 Проза / Оповідання
Ракушки
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.11.2017 © роман-мтт / Мініатюра
100 грам (чого саме - вирішуйте самі)
24.11.2017 © Савчук Віталій Володимирович / Мініатюра
Скоринка
23.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (20.)
23.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Цивілізація і ми
21.11.2017 © Володимир Ринденко / Оповідання
Про Новий рік
Оповідання
01.11.2017 © Олег Корнійчук
Малюки
26.10.2017
Роздуми
23.10.2017 © КАЛЛИСТРАТ
ЗОЛОТООШЕЙНИКИ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 81  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.10.2017 00:15  © ... 

Таня спасибо за отзыв. Это уже мой второй рассказ про то как я иду на работу. Первый в той моей книге что у тебя умыкнули и не вернули до сих пор. Надо будет его тоже перевести и выложить сюда. Для сравнения - лет уже 5-7 прошло)))) 

 27.10.2017 06:45  Тетяна Ільніцька для © ... 

Андрію, Ти написав чудовий твір, філософський, тонкий) Про такі кажуть "розмисловий". Сподобалося, що не нав`язуєш читачам власних висновків, а просто ділишся думками. От живе поруч некрасива дівчина, проте це зовсім не означає, що вона нещаслива чи ущербна своєю "невродою". Просто так склалося, а життєпис вона має цілком буденний. Ще сподобалося про гендерні розбіжності) Словом, моє чудово)))) 

 26.10.2017 14:30  КАЛЛИСТРАТ для © ... 

Последнюю вашу фразу всецело поддерживаю и одобряю!
Закон надо принять о сохранении мужчин как вида, а то скоро и посмотреть не на что будет)))
Даже обидно, на сайте талант на таланте, а об мужиках ни одного доброго слова и что тогда думать о женщинах?
Мы о них и то и сё, а они о нас??
Дамы, где о нас?!))))) 

 26.10.2017 13:38  Каранда Галина для © ... 

та ні, не тільки останню))) 

 26.10.2017 12:49  © ... 

Ты прямо как в Штирлице - запомнила только последнюю фразу))))
Вас надо беречь.... 

 26.10.2017 11:34  Каранда Галина для © ... 

н-да... сумненька картинка...
я згодна, що вас треба берегти...
але і нас, начебто, теж треба... чи як? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +92
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +136
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +136
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
16.10.2012 © Істерична Бруталка
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.11.2014 © Серго Сокольник
24.11.2017 © Савчук Віталій Володимирович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди