28.10.2017 00:39
Без обмежень
27 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Чорне місто

Чорне місто зникало тінями  

Сутінкових дерев пітьми.  

Голос міста збивався мінами,  

Але чули його не ми. 


Місто тишею гралось в темряві 

Аби потім спалити дні... 

Віднайти себе в темнім зареві -  

Що потрібно іще мені?  


Загубитися в шумі з тишею,  

Перебити свої страхи... 

Що, як сумнів ще тут залишу я,  

Але низько злетять птахи?  


Що, як небо зіб`ється мінами 

У міських голосах пітьми?  

Хтось побачить світло із тінями,  

Хтось побачить, але не ми. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лишилась правда / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я лишаю неспокій / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.10.2017 02:23  Серго Сокольник => © 

Моє)))

Чорне Місто


Це- гальюн (а світлина- клозет типу "water")

З вічним кредо комун на кістках танцювати...

...Понад Стіксом висять чорнорукі мости,

Наче лап розіп"ятих павукохрести.


Вий моторний- сови завмираючий клич...

Місто Чорне сюди спорожняється в ніч...

Шин згоріла зола пролітає крізь комин...

...Світле місто... Безладно спливаючий спомин...


...Там, у Сонячнім, радості долі чекав.

Там стежками дитинства на волі блукав...

Там я сонце в долоні дитячі ловив...

Та не втримав, одначе. Усе розгубив,


...

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо