Хитра худоба
з рубрики / циклу «старі казки на новий лад»
Жила собі бабуся, що Криза називалась,
Із дідом МВФом давно вона побралась.
Жили не бідували та й шику не було,
І раптом їм таке у голову прийшло.
А ну ж щоб і надалі тримать в руках кермо
Бичка ми з грошей зробим і Траншем назвемо.
На тому порішили в хліві уже худоба,
Зрання на пасовисько - то перша була спроба.
Аж ось ведмідь із лісу великий та пихатий.
Ти що за звір? - питає - Чудний та волохатий.
Я Транш - бичок чарівний із грошей та смоли.
Мене на поле пастись дід, баба привели.
Ведмідь зрадівши тому давай за бік хапать,
Але прилип так міцно і ну його тягать.
Дід нагодився вчасно та визволив ведмедя,
І кинув клишоногого у погріб з пересердя.
От сонце сходить знову і знов на пасовисько.
Та бачить підбирається до нього вже вовчисько.
Ти як же називаєшся і що є за тварина?
Якась у тебе шерсть, постава дуже дивна.
Я Транш - бичок чарівний із грошей та смоли.
Мене на поле пастись дід, баба привели.
Наш вовк смоли відтяпати собі теж захотів,
Але прилип та швидко у погріб полетів.
А в інші дні і заєць, і хитрая лисиця
На ту смолу привабливу посміли спокуситься.
На того Транша легко звірят було ловить.
І от вже всі в неволі, дід сів ножа гострить.
Не треба діду, змилуйся, не ріж ти нам горлянку.
Ми всю смолу з відсотками повернем до світанку.
І справді повернули. Дід й баба зажили,
А звірі ті обідрані до лісу геть пішли.
Худоба дуже хитра ті Транші та Кредити.
На перший погляд лагідна що боки засмолити
Спокуса виникає, та будьте обережні,
Бо дірки залишаються, а ви уже залежні...
Київ, 07.12.2016
