29.10.2017 14:41
Без обмежень
64 views
Rating 5 | 2 users
 © Люлька Ніна

Бувальщина

Страшна бувальщина у давнину була, 

Думки жахала й вразила вона.

Це сталося в минулі п`ятдесяті, 

Були при владі ті безбожники закляті.


Поваги до святинь вони не мали, 

Гріхи здійсняли й інших заставляли.

Історію з життя я хочу розказати, 

Її повчальну кожен має знати.


На Білогорі серед поля

Росли дубочки і тополя, 

Могила й хрест сумно стояли -

Святим те місце називали.


Молились там і рушничком вкривали, 

Гріб пам`ятали і не забували.

На збори активістів всіх зібрали, 

І на партійно-комсомольських рішення прийняли.


Щоб одинокії могили і каплички зруйнувати, 

Хрести всі вивезти на цвинтар й поскидати.

І все це уночі, як злодії, мали зробити, 

Щоб не змогли їх зупинити й святині захистити.


Івану-трактористу теж завдання дали, 

Зорати ту могилу в полі, щоб не заважала.

І комсомолець гріб зрівняв і розорив, 

Батьків й родину тяжко засмутив.


Як людський говір про подію сповістив, 

То тато із журби, у розпачі заголосив:

"І що ти, сину, наробив?

Ти гріб розрушив й рід зганьбив.


Навіщо місце те ківав*, 

І ту могилу розорав?

Ти гріх великий будеш мати, 

Й перед Господнім судом стати."


Та довго часу не пройшло, 

І покарання враз прийшло.

Вмить кара Божа надійшла, 

Івана-хлопця теж знайшла.


Він тридцять років ще не мав, 

Як ніженьки параліч взяв.

А ні ходити, а ні встати, 

І десять літ прийшлось лежати.


Так довго мучився й страждав, 

Прощення в Господа благав.

Та згодом вмер у тяжких муках, 

Гріхи свої так й не спокутав.


Також й всі ті, що руйнували, 

То вішалися, то конали і роки свої вкоротали.

Бо за гріхи Бог покарав, 

Всіх тих, хто нищив й розрушав.


Люди зі страхом вповідали**, 

Що ті безбожники вчиняли.

І як святеє оскверняли, 

Страшні події пам`ятали.


За вандалізм нема прощення, 

Та дав Господь благословення.

Каплички вмить відбудували, 

Хрести на місце всі поклали.


І до тепер святині зберігають, 

А у молитвах Господа благають:

Аби безбожну владу не вернути, 

Події давні з страшним сном забути.


*ківав - чіпав

**вповідали - розказували

с.Нижні Станівці, Буковина 29.10.2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про політику, Про життя, Про час

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Злочинна любов / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пізня осінь / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.11.2017 19:55  © ... => Тетяна Чорновіл 

Я Вам завжди, щиро завдячую за відгуки і коментарі, щодо моїх творів. Бог благословляє мене писати про події, перекази, легенди, які мали місце в історії мого краю, моєї рідної Буковини.

 З повагою і шаною до Вас і Вашої творчості.

 01.11.2017 07:44  Тетяна Чорновіл => © 

Знову з цікавістю прочитала майстерно подану Вами бувальщину. В ній про жахливі речі йдеться, що стали, на жаль, нашою історією.
Тепер у нас замість безбожної влади безбожні окупанти! І я вірю, що їх теж настигне кара Господня. 

 30.10.2017 22:17  © ... => Серго Сокольник 

Дякую за відгук. 

 30.10.2017 04:15  Серго Сокольник => © 

О, Ніно, поема ціла) 

 29.10.2017 18:07  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Вдячна за Вашу оцінку, за Вашу увагу до моєї творчості. Завжди радо, із задоволенням, читаю Ваші віршовані строки ( як філософські роздуми), ніби продовження мого вірша. Всього найкращого. З повагою. 

 29.10.2017 15:27  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна, повчальна поезія.


Одинока могилка
блаословенням осяяна, людьми впорядкована
нагадує, повчає, на добре наставляє
дарує спочилому солодкий сон. відпочинок
за страждання земні
Успіння. 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо