Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.11.2017 13:22Новела
Фантастика  Для дорослих  
00000
Без обмежень
© Нетецький Вячеслав

Цитрусові

Нетецький Вячеслав
Опубліковано 02.11.2017 / 43962

1.


Турція зустріла трохи прохолоднішою погодою, ніж очікувалося. Літак сів у Анталії з невеликим запізненням. Тільки через годину, я, з моєю сім`єю, пройшов паспортний контроль. Після перельоту і контролю хотілося спати і пити. Ми усі зітхнули з явним полегшенням, коли нарешті вийшли до автостоянки, де нас чекав екскурсійний автобус.


Раптом, я помітив старого індуса, який пропонував туристам купити апельсини і якісь помаранчеві фрукти біля виходу з аеропорту. Жінка та діти дали згоду на покупку.

Він, індус, теж помітив мене і підійшов ближче. Я, наче загіпнотезований, зробив декілька кроків і простягнув 5 долларів, але він просто мовчки взяв 2 апельсини і гроно помаранчевих фруктів і дав їх мені, ввічливо поклонившись. Я отетерів і на мить втратив відчуття реальності.

Коли я прийшов до пам`яті - індус вже зник...


Всі 10 днів моя сім`я відпочивала в отелі та їздила на екскурсії. Средиземне море було напрочуд ласкавє і тепле, хоч погода була не по сезону. Ми накупалися і навідь позгорали на сонці декілька разів.

Апельсини весь час були у сумці у шафі і нітрохи не зіпсувалися, навідь, стали трохи більшими у об`ємі і вазі.

Мої вирішили з`їсти їх дома. А помаранчеві ягоди з`їли в перший день. Кісточки були поруч з апельсинами.


Вираз обличчя індуса (і, чому індуса, а не турка?) не виходив у мене з голови. Я увечері витягав фрукти, довго дивився на них. Хотілося дуже зїсти ці апельсини, а кісточки підсушити і посадити у горщиках з землею. Я навідь придбав горщики. Усі сміялися з мене, але апельсини кожний раз відбирали та ховали у сумку.


Дуже швидко відпустка закінчилась і ми повернулися додому, де і зїли ті апельсини, шо вже важили по 450 грамів. Кісточок в них було лише дві...


Шифровка до Центру Космічних Аномалій планети БіС-13 прийшла швидко:

" Генно-модифіковані паразити успішно знайшли своїх хазяїв. Чекаю нових вказівок. "Індус" ".


Головний Координатор сам розшівфрував текст і, вже три хвилини радо потирав руки. Все вийшло як він і хотів. Федератам можна грабувати було планети, а їм не можна?

Хоч вони, федерати і зараз зачинені у 9 вимірі, але ж змогли його "просвітити" як і що робити.

Тільки Координатор зовсім забув, що образ навіювати треба було турка, а не індуса і фрукти віддати турку, а не туристу з України.. І це була едина та фатальна помилка - він не мав ще хисту до інтриг та афер.




2.


З сімох кісточок помаранчових фруктів проклюнулася тільки одна. Апельсини проросли обидва. У кімнаті чомусь останні дні було дуже спекотно, температура повітря становила 35 по Цельсію. Ні кондиціонер, ні освіжувач повітря не допомагали. Апельсини на очах мінялися, вкривалися листям. Було відчутя, що вони заставлялють мене і жінку дихати частіше, щоб було більше вуглецю у повітрі. Ще, до нас почали в гості ходити друзі, бувало й ті, про яких вже забули давно. Це ще додавало задухи у кімнаті. Інші кімнати у квартирі були нормальні.


Потім, я помітив, що у книжній шафі переодично зникають, а потім зявляються словники, та література по біології і математиці.

Щоб перевірити своє припущення, я навідь сховав книжку з курсу фізики (дід був професором кафедри фізики) під замок у барі. Коли прийшов з роботи - побачив, що книжки не має, а бар на замку.


Волосся від страху стало дибом, зуби цокотіли так, що щелепу був вимушений підтримувати обома руками. Я розумів єдинє - у мене сім`я і її треба захищати від невідомих зловмисників.


Перевірив одразу зхрон з паспортами і грошима. Усе було на місці. Усі інші речі теж були на місцях теж. Я нічого не зрозумів, якщо були злодіїї, то чого вони хочуть?


На другий день, в в обідню перерву вискочив з роботи і, у комп`ютерному магазині придбав минікамеру, для того, щоб поослідкувати, що дома робиться і хто злодії.


На третій день я продивився відео. Волося знову стадо дибом - я побачив, як апельсини рухаються. Немов дикі тварини, тихо і обережно. Достають самі книжки з шафи, вмикають та вимикають світло, п`ють воду.


Коодинатор ще раз перевірив інструкції з 9 виміру і витер враз спітнілє чоло.

Він помилився. Він переплутав Індію і Турцію. Це було неможливо - але це сталося. Тепер треба шукати агента "Індуса" і виправляти помилки.


Та де шукати Цитрусові? Ефирний слід відслідити можна тільки на Землі а не в Космосі. Групи захвату не має, адаптивних пристроїв теж.

Що як людина іншої країни внесе зміни до коду, або своєю енергією переборить паразита і він загине?

Тоді усе стане неактуальним і його, Координатора викинуть, як непотрібнє сміття. Жах!



3.



Сьогодні родичі привезли молоде вино. На дачі росте виноград і дуже часто залишки соку з цукром на їх шафі у квартирі вигравають до "кондиції". Потім вино розливається по скляним сулеям - три-п`ять літри і пь`ється на свята або дні народження.

Ми продегустували "продукт" і, я, коли трохи зашуміло в голові, раптом вирішив зробити веселий експеримент над Апельсинами.


Рано-вранці, коли ще мої спали, я виставив сулей молодого вина на шафу у кімнаті і, швиденько пішов на роботу.


Через 8 годин я повернувся. У квартирі було тихо. але коли я підійшов до кімнати, де були Апельсини, почув тоненькі голоски: "Черный ворон, чтож ты вьешься над моею головой...".

Я трошки злякався та все одно зайшов до кімнати.


Пів години мене розбирав сміх - Апельсини випили увесь сулей. Їх розвезло, не наче заправських п`яничок.


Як, потім вони пояснили, що я два дні їх не поливав і їм хотілося води, а тут цілий сулей вина. Мову вони вивчили по словникам у шафі, біологію з моєї бібліотеки теж, тільки не врахували хімію, яку я сам не знаю, хоч і вчив у університеті два роки.


Між собою спілкувалися телепатично, але вино так вплинуло, що тепер вони можуть розмовляти. Наші українські традіції так змінили їх ДНК, що із загарбників всієї планети вони стали найліпшими друзями.


Апельсин-1 також пояснив, що через 20 днів вони доростуть і приймуть подобу людей. Тоді нас покинуть і полетять на свою планету. Але їм треба ще більше знати про людей, тому просять мене, щоб я надав потрібну інформацію для їх цілей.


Я не наче той Координатор, з задоволенням потер руки. Так, ми - українці, ще не таке можемо запропонувати!


Центр Космічних Аномалій планети "БіС-13" був розгублений. Надходили невтішні новини від шпигуна "Індуса": "... На цей стан з планети Земля стартує космічний корабель з дивною командою на борту.

Пілоти - це наші Цитрусові, а паливо - це люди, які сидять у трюмах і видихають вуглець. Як я дізнався пізніше, ці люди-паливо - це колишні високопосадовці тієї держави, куди помилково потрапили наші Цитрусові. Наші паразити переняли менталітет таких собі українців, розмножилися і, забрали як виробників палива тих, хто не давав жити простим людям у державі Україні і тормозив її розвиток.


Тому, Координатору та Уряду пропоную евакуацію... Агент "Індус"."


П.С.1. На мою електронну пошту прийшов важливий лист з схемами і поясненнями від Цитрусових. Вони завоювали "БіС-13" і переслали для нашого Уряду програму успішного розвитку на 20 років. Але поки я пішов мити посуд, старша дитина гралася і помилково нажала "DEL" на клавіатурі.


Лист зник назавжди, не залишилося ні однієї копії.

Оце був справжній "УПС!"! Клавіатура розлетілася вщент.


Та де ми не пропадали - ми ж українці. Знову нам самим будувати майбутнє. Тільки прохаю, навчайте дітей розуму - вони і є наше майбутнє...


П.С.2. Фахівці НАСА зафіксували дивний міжгалактичний сигнал, який їм вдалося розшифрувати як людське слово "УПС", тому знову вирішили, що Земля єдина жива планета у Космосі.

Київ 29.10.2017
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.11.2017 Поезії / Пісня
Над вечирїм синім
02.11.2017 Проза / Новела
Інкубатор
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
Новела Для дорослих
02.11.2017
Цитрусові
22.10.2017 © Августина Острів
Ацедія розуму
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 42  Коментарів: 2
Тематика: Проза, новела,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.11.2017 19:09  © ... для Каранда Галина 

 Я б не тільки на пальне пустив, але це вже дуже неосяжна мрія!

 02.11.2017 16:57  Каранда Галина для © ... 

варіант "уряд на пальне" мені дуже подобається)))))))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.11.2011 © Микола Щасливий
16.10.2012 © Істерична Бруталка
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди