04.11.2017 19:25
Без обмежень
38 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Ну, навіщо

Я запитую себе, 

Не знайду причину, 

Чом як бачу я тебе

Розправляю спину.


Усміхаюсь як дурний

І чогось радію, 

Настрій вмить зника сумний, 

Про кохання мрію.


Ну, навіщо це мені

Сивому, старому

Сповідать думки чудні, 

Наче молодому.


Та як бачу знов тебе, 

Молоду, красиву, 

Я злітаю до небес

І радію диву.

м. Київ 06.05.04.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Призумція порядності / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вівчарня / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.11.2017 08:39  © ... => Серго Сокольник 

Згоден. 

 14.11.2017 08:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за примну оцінку. 

 13.11.2017 10:20  Тетяна Чорновіл => © 

Злітати до небес - то одне з дорогих відчуттів, дароване нам Господом. Чудовий вірш! 

 10.11.2017 01:04  Серго Сокольник => © 

Як то НАВІЩО??? ЩОБ ЖИТИ, Георгію) 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо