14.11.2017 09:47
Без обмежень
47 views
Rating 5 | 2 users
 © Костенюк

Розбита ваза

переспів з Рене Сюллі-Прюдома

Тобі, моїй єдиній в цьому світі, 

подарував колись вербени квіти.

У вазу кришталеву на вікні

ти воду наливала при мені.


Пройшла доба і бачу, мов сьогодні, 

стеблинки висохлі на підвіконні.

У кришталевого крихкого скла

ти непомітну тріщинку знайшла.


Недбалості лиш мить і ось біда:

зів’яли квіти, бо стекла вода.

Пройшли часи. Хоч прикрість пережита, 

ту вазу не торкай – вона розбита.


Так серце твоя лагідна рука

торкнула, зникла, тільки не зника  

на ньому слід. Воно живе й надалі, 

приймає в себе радощі й печалі


і вже наза́вжди береже в собі

і радість зустрічі й розлуки біль…

Та тільки почуттям воно закрите:

його ти не торкай – воно розбите.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Осінь / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Переспів з Петрарки / Переспів | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.11.2017 17:44  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Радий, що сподобалось. Дякую. 

 14.11.2017 11:57  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный перевод! Спасибо. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо