Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.11.2017 09:53Есе
Для дорослих  Про осінь  Про людину  Про життя  
Лабіринт
20000
Без обмежень
© Григорій Кравцов

Лабіринт

Григорій Кравцов
Опубліковано 15.11.2017 / 44086

Надворі щось схоже на дощ, якась сира і холодна мряка. Розмірковуючи над простором що нас оточує, щоразу впевнююсь, що світ не досконалий, все наше життя здається суцільною коробкою, яка складається з безлічі інших маленьких коробочок. Я прокидаюсь в крихітній квартирці, де на мене тиснуть стіни, і навіть не варто дивитися на стелю, я вже мовчу про те щоб підстрибнути. Стеля також тисне, я навіть не дивлюся на неї, але відчуваю як важко вона нависла наді мною, здається от-от зірветься, впаде й розчавить. Обережно просуваючись вузенькими коридорами намагаюсь не торкатися стін, не торкнутись щоб не відчути їхньої близькості. Надто мало місця, навіть здається що й чайнику теж мало місця у мийці поки я набираю воду. Кран ніби так і хоче зачепити його собою мов гачком і ніколи не випустити. Всі меблі ніби навмисне наставили свої кути і змушують маневрувати між ними, погрожуючи перекрити усі шляхи. Аж якось надто багато стін і кутів, малесенький лабіринтик з якого нема виходу. Відчиняю вікно щоб вдихнути ковток свіжого повітря, а звідти віє вологим холодом. Це зовсім не те, коли пахне морозом, зимовий мороз то зовсім інше, а від цієї вологи аж закрутило в носі. Навіть по той бік вікна все здається якимсь ворожим. Згадалось за батька, мабуть він теж шукав виходу з цього маленького лабіринту. Думав знайде його у вікні, та навряд. Вікно не двері, там не може бути виходу, воно всього-на-всього просто вікно, крізь яке можна лише дивитись, та й то, якби ж там було щось доброзичливе. Іноді туди не хочеться навіть глянути хоча б одним оком, я ж спробував контактувати з тим, що знаходиться з іншого боку. Нічого доброго з того не вийшло, поганого теж нічого не трапилось, але є якесь відчуття безглуздості своїх дій, відчуваю себе безпорадним. А це найгірше, коли ти не знаєш як бути і що діяти. Хочеться звідси скоріше вибратись, шукаю виходу і розумію що це не можливо. Проте хутко вдягаюсь і виходжу з цієї квартирки, виходжу й одразу опиняюсь в іншій коробці. Ліфт – маленька брудна коробочка приблизно метр на півтора. В ній дуже тісно і неприємно пахне, але це все-таки ліпше ніж спускатися сходами. На сходах аж ніяк не менше бруду та пилу, і там значно більше стін, суцільні стіни і кути. Щоправда на кожному поверсі є вікна. Ті вікна забиті довгими цвяхами щоб їх не можливо було відкрити. Вони дають достатньо світла, але те світло таке ж затхле й запльоване як і їхнє старе ніколи і ніким не мите скло. Штовхаючи важкі металеві двері хапаю обличчям холодну мряку. Вибігаю з під`їзду й чимдуж крокую мокрими вулицями осіннього міста навіть не озираючись довкола, бо скрізь видно одне й те саме, мокрий асфальт, калюжі, безлисті дерева й важке сіре небо, що теж здається ніби опустилося до самої землі. Опустилося і з`єдналось зі своїм відображенням у калюжах. Воно не пахне дощем і не ллється як навесні або влітку, а лише хитро розчинившись похмурою сірою мрякою непомітно лягає й тисне проникаючи геть усюди. Нарешті прийшов, сідаю в маршрутку де смердить старими водійськими шкарпетками, жлобами і соляркою, розумію що знову опинився в коробці. Мушу трястися в ній з-півгодини і от я вже на місці, мене чекає ще одна коробка, в якій я пробуду аж до вечора. Весь час мандрую з коробки до коробки, блукаючи безкінечними коридорами стін і кутів. Здається звідси не вибратись...

Київ, вул. Освіти 13 листопада 2011 р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.10.2017 Поезії / Пісня
Водітєль
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
Есе Про життя
15.11.2017
Лабіринт
21.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович
Чорнобривці
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 62  Коментарів: 1
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.11.2017 09:51  Тетяна Ільніцька для © ... 

Філософський погляд на життя. Як на мене, усі замислюються над цим. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.11.2011 © Микола Щасливий
16.10.2012 © Істерична Бруталка
12.04.2011 © Закохана
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди