18.11.2017 23:36
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Торкається осінь

Торкається пальцями осінь холодного слова,  

В траві розкидає людьми несказанні думки. 

Що вічності голос? Що вічность почує у мові? 

Хіба чогось варті тоненькі короткі рядки? 


На втомлену тишу наклали стерильні позв`язки,  

Щоб більше не брали за правду немов за живе. 

Як осінь приходить- ми всі відчуваєм поразку  

Людей, і причин, і природи, і вперше - себе. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Струни, виплетені з болю / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Все менше / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.11.2017 08:09  Каранда Галина => © 

за правду, немов за живе - круто!ʼ

дуже сподобалося!

 19.11.2017 00:16  Артюх Леся Вікторівна => © 

для мене теж осінь така, останні рядки прекрасні, дякую! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо