19.11.2017 14:06
Без обмежень
69 views
Rating 5 | 1 users
 © Маріанна

Падіння

Листопаду остання пісня, 

Слід зорі, що пронизує небо, 

І падає вниз.

Не вистачить миті, щоб збулася доля.

Падає, падає листя, 

Мочить одвічний дощ

Хутро його, кошеняти малого, 

Що тихо скимить.

М`явкіт котиться геть, 

Десь попід землю.

Згублені, скулені дні.

Ще трішки боротися їм

Із зимою прийдешньою,

Білим холодним оком місяця.

Погляд його крізь небо сталеве -

Лезо гостре, що гасить пожежі

В найглибших глибинах Всесвіту.

Припиняються битви, що не мають кінця,

А далі морозом укриється час -

Завмерлий крик.

О, як же кричить безмовно,

Гучніше аніж можливо.

Крик безупинний, бо не зупинений,

Тільки застиг надовго.

Надто довго.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Верлібр

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «День гідності та свободи / Вірш | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Подорож починається / Мініатюра | Маріанна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріанна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.11.2017 01:26  Серго Сокольник => © 

Цікаво) Містично) 

 20.11.2017 13:44  Тадм => © 

хочется озвучку :) 

 20.11.2017 09:37  Тетяна Ільніцька => © 

Справді, ніби останні осіння пісня листопаду... Передали тональність. 

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо