20.11.2017 00:48
Без обмежень
32 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Я більше не можу

Я не можу... Боляче сміятися,  

Скільки б не писала - все це пилом.  

Я втомилась нескінченно гратися  

І втрачати на реальність сили.  


Чим я менше про любов писатиму,  

Тим я більше викладусь на повну... 

Хай ніколи більше я не знатиму 

Про якусь таємну мить любовну.  


Я не можу! Я втомилась вірити! 

Страх пішов - вернулася байдужість.  

Я втомилась просто вічно мріяти  

У любов, в кохання і у дружбу.  


Хай впаде цей білий світ зі сценою,  

Щоби я, відновлено-розбита,  

Спалена червоною ареною,  

Врешті знову починала жити. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Завіса / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Струни, виплетені з болю / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо