22.11.2017 23:46
18+
2501
    
  12 | 13  
 © Ірин Ка

Пахне хлібом

Пахне хлібом

Так пахне хлібом, пахне хлібом, мамо!

У хаті, де давно холодна та порожня піч.

І вчора пахло ним, точнісінько, так само!

Хтось йшов з косою, насувалась ніч.


Ходімо, мамо, в поле із женцями.

Нажнемо жита зв`яжем у снопи, 

Намелем борошна та будем з буханцями!

Сніги лягли на поле, доню, потерпи.


А хто ж тоді з косою біля хати, 

Коли така негода й вітер завива?

Мовчить... пішла у вічність мати.

Голодомор - страшні його жнива.



Київ, 23.11.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.11.2017 14:06  Галина Нечесна => © 

Ми маємо про пам`ятати про безневинно замордованих... Вічна їм пам`ять. Цей біль пройшов через Ваше серце і це відчувається.

 25.11.2017 21:07  Серго Сокольник => © 

Царство небесне мученикам

 23.11.2017 20:21  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший потрібний вірш. Світла пам"ять невинним жертвам.

 23.11.2017 14:13  Ольга Моцебекер => © 

Мовчання, пам`ять, тиша, відчуття - то все після прочитання. Сильний вірш та болюче-тяжка тема. Піднімає пласти родинної пам`яті.

 23.11.2017 09:26  Тетяна Белімова => © 

 23.11.2017 00:07  Панін Олександр Миколайович... => © 

Тяжко, але треба пам`ятати.
Трагічний і чудовий вірш.