22.11.2017 23:26
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Осінь прощає винних

Скільки втрачають час тихо зігнувши спину?  

Осінь вивчає нас. Осінь прощає винних.  

Мабуть, отак воно - було, забуте, й буде. 

Тільки, напевно, айстри щось прошепочуть людям.  


Скільки причин і правил! Стільки бажань і рішень... 

Ми вже не маєм права бути достойні більшого.  

Мабуть, не мали права бути людьми насправді... 

І тільки в снах в`язниці наш-бо закон - це правда. 


Осінь прощає винних в сірій бездушній масі.  

Скільки зігнувши спину люди втрачають часу? 

Скільки зігнувши спину люди втрачають світу? 

Осінь збирає зброю; цілить у жовті квіти.... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спогад Майдану / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Завіса / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо