Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.11.2017 11:56Мініатюра
Про Голодомор  Про життя  Про вітер  Про Батьківщину  
20000
Без обмежень
© Савчук Віталій Володимирович

Микитка

Савчук Віталій Володимирович
Опубліковано 25.11.2017 / 44178

Як же ж тільки гарно! Як же ж тільки тепло і радісно! Микитка стояв біля широкого жовтого пшеничного поля і усміхався сонечку. Його огортали промінці і теплий подих літнього погоднього вітерця. Навколо кружляли різнобарвні метелики, пролітали джмелі і безліч маленьких і великих комашок. Десь із гаю долетіла кулеметною чергою сорочина скоромовка, на відгук їй озвалася зозуля. Микитка почав рахувати її кування, а раптом справдиться і він проживе так багато років.

Вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять… тридцять шість… сорок вісім…

Та раптом його вихватила з ліку якась стурбованість. Ой, лишенько! Що ж це він стоїть тут марнує час! Сонечко он вже як високо, за півдня перевалює, матінка в полі чекає харчі, а він тут… Микитка миттю зривається з місця і чимдужч біжить по польовій дорозі до іншого поля, де мама, з іншими жінками жнуть ниву. Від його швидкого, босоногого бігу слідом здіймається курява, гарячий пил клубочиться деякий час над шляхом, а потім сідає на траву, дорогу, квіти. Та Микитка вже далеко. Ось ще трошки, перебігти через маленьку, в’юнку річечку, що вже майже висохла на цей час, подолати пригорок і там буде поле.

Злетів стрімко до берега, з розгону по мілині, та так що бризки розлетілися на декілька метрів і вбік і в гору, та падаючи вниз поцілували сонячний промінчик, та й утворили маленьку райдугу.

Раптом щось сірпнуло малого Микитку за ногу! Втративши рівновагу хлопча з усього духу впало на землю! Від удару Микита задихнувся. Він лежав на землі і намагався вхопити бодай ковток повітря, як рибина на березі відкривав і закривав рота, та все марно! В грудях пекло, в очах йшли кола… з торбинки, що випала з рук Микитки вилетіли харчі…буханєць хліба відкотився від хлопця і впав у болото на березі, жбанець з молоком випав і молоко потекло тонкою цівкою по землі до берега, та почало змішуватись з водою, утворюючи мутний, сивий потічок, що підхоплювала течія і несла десь далі, і далі…

Від повного бессилля і болю в Микитки з оченят покотилися сльози. Мама! Як же ж вона тепер буде?! Голодна!... Не доніс!...

В сірій, холодній хатині на ліжку, закутаний в якісь лахміття, лежав хлопчик.

Змарніле, висохле обличчя було бліде і майже прозоре. Нестрижена, солом’яна чуприна майже закривала очі і ніс. На чолі виступили краплинки поту і окремі пасма прилипли до нього. Лежав майже нерухомо. Наче спав, та раптом дитина зробила декілька судомних ковтків ротом. Наче хотів ковтнути повітря і затих.

З куточків очей викотились сльозинки… ще теплі… ледь мутнуваті, як оте молоко розбавлене річковою водою…

Не доніс…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.11.2017 Проза / Мініатюра
Скоринка
09.12.2017 Поезії / Ліричний вірш
Ти чи я?!...
Найновіше
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
проза
04.03.2013
Друг
19.03.2017
Березень
25.11.2017
Микитка
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 178  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2017 07:54  © ... для Тетяна Ільніцька 

дякую Таню... 

 27.11.2017 09:04  Тетяна Ільніцька для © ... 

Неможливо читати без сліз... Вічна пам`ять усім невинно убієним... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +102
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +159
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
20.01.2011 © Михайло Трайста
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
12.04.2012 © Т.Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди