29.11.2017 10:08
для всіх
183
    
  3 | 3  
 © Маріан Токар

Спогад...

з рубрики / циклу «Віршовані думки...»

Сліди минулого назавжди в нашім тілі...

Вони є пройденого часу мотузки, 

Що в’яжуть наші спогади прозрілі, 

Розірвані сучасним на шматки.


Й немає значення, що спогад той затримав

У пам’яті – погане чи святе…

Одначе він сучасність десь розгнівав, 

Бо правило порушив часове.


А спогад втім живе в нас автономно, 

Яку би радість, біль яку б не ніс…

І діє в нас він часом безсоромно, 

Мов мудрістю сучасність переріс.


Змиритися із ним не зайва справа, 

Мені він не зашкодить далі жить.

Хороший спогад – згадка як вистава, 

Поганий – досвід, щоб не повторить…



Ужгород, Вересень 2017 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!