30.11.2017 13:30
Без обмежень
67 views
Rating 5 | 2 users
 © Маріан Токар

Йти до мети...

Я йшов вперед, можливо не так швидко, 

Але завжди я досягав мети.

Жевріли її обриси ледь видко, 

Моє ж бажання змушувало йти…


Зі мною в ногу рухалися інші, 

Були посеред них і ті, кому

Мої шляхи здавалися найгірші, 

Й хтось норовив змінить ходу мою…


Вони весь час мене в шляху повчали, 

Мов тут зверни, сюди йди, не туди.

Насправді ж вони цілі заважали, 

Заплутували доленьки сліди…


Та я на них і не звертав уваги, 

За досвід це дорогою вважав.

Не завжди відчував я переваги, 

Але крок кожний в часі поважав…


Був час коли не завжди вверх по східцям

Я змушений був долею іти.

Але без дна і по краю узбіччя

Я знав, що в гору просто не пройти…


Я вдячний тим, хто поруч був зі мною, 

Спасибі й тим, хто далі буде йти.

Приємний шлях дорогою земною, 

Коли є з ким кінця мети дійти…

Ужгород Жовтень 2017 року



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Янгол сприяв... / Вірш | Маріан Токар». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Спогад... / Вірш | Маріан Токар». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріан Токар.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.11.2017 13:35  Каранда Галина => © 

кінець мети - це взагалі сумно... хоча посил правильний. Добре, як є мета і є, з ким до неї йти. 

Публікації автора Маріан Токар

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: Маріан Токар
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Віршовані думки...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;