02.12.2017 20:05
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Важким повітрям забивало груди...

Сніжило смутком - засвітився грудень, 

Втрачались дні, утоплені в думках.

Важким повітрям забивало груди -

У серці віднайшов притулок страх.


Боліло в скронях, ніби верховіття

Торкнулись їх засніженим крилом.

Сьогодні сонцю було мало світла, 

Земля спинила вічності чолом.


І так було несамовито мало.

І так було!.. Хотілося зими.

Коли це вперше снігом засвітало, 

Мені забракло в голосі струни...

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мені важко для тебе писати вірші / Вірш | Олександра 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вона була не з цього сторіччя... / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо