28.04.2011 13:11
-
480
    
  3 | 3  
 © Сашко Гриб

Віршована душа

Заримованих слів непомітні, стрімкі круговерті,

Я поволі і сам наче рима до тебе стаю.

Я тобі відішлю цю віршовану душу в конверті,

Я тобі відішлю…І чекатиму довго твою.


Я стиратиму час, рахуватиму подихи й кроки,

Фарбуватиму сни і засію теплом небосхил.

Я писатиму нас, як писали послання пророки

І читатиму потім, з століть витираючи пил.


Запалають рядки і в багатті із слів полум’яних,

Мерехтінням ледь видним знайомі засяють вірші.

Я помічу його, серед вогнища танців багряних,–

Цей віршовано-ніжний забутий шматочок душі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.06.2013 07:06  Тадм 

Ваші вірші надзвичайні! всі :)

 21.01.2012 22:30  Каранда Галина 

до чого талановитий хлопчина...

 02.05.2011 11:07  © ... 

Звичайно ж не проти!

Навпаки - це дуже приэмно, що у Вашому серці є місце для мого вірша ;)

 01.05.2011 19:26  Наталка Янушевич => © 

Я цей вірш переписала собі в записник, щоб по нету не шукати. З вашого дозволу, сподіваюсь. Він мені всі мікро- і макрорівні в серці перевертає. Тепер живе по сусідству з "Не треба класти руку на плече" Л. Костенко.

 29.04.2011 12:35  © ... => Наталка Янушевич 

та казали у різних формах)))

дякую, завжди приємно таке чути!

 29.04.2011 12:26  Наталка Янушевич => © 

Вам вже хтось казав, що ви талановитий?

 28.04.2011 13:33  © ... 

=)))

надзвичайно приємно, що подобається!!!

 28.04.2011 13:27   

Я в захваті.От якби мені хто таке написав, розцілувала б на місці.

 28.04.2011 13:24  © ... 

щиро вдячний!!!!

 28.04.2011 13:13  Наталка Янушевич => © 

БРАВО! БРАВІСІМО!