07.12.2017 23:07
Без обмежень
75 views
Rating 5 | 3 users
 © Микола Чат

Жага щорання



Кривавлять заводі вогнем

З небес опалого світила.

Якби ж йому вернути крила!..

Запізно – місяченька брила, 

Явила зоряний Едем.


Розмитих контурів півтон, 

Півзвуком милує безгомінь.

Якби ж хоч наголос на промінь!..

Спізнились – ночі камертон, 

Взяв ноту «сон». Пощез затон.


Малює остраху квачем

Підступна темінь візерунки.

Коли ж світання тенькнуть струнки?..

Зарано - ще дурманять трунки, 

Пискляво зварені сичем.


І ось він – натяк!.. Між хлібів, 

Торкаючи легенько ості, 

В полоні сну, ще в напівмлості, 

З дубових смоляних чубів, 

Бреде на Схід пташиний спів…


Всипають полотно лугів, 

Серпанку першозвані брості.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про природу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мед уповання / Вірш | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вечір на першогрудень / Вірш | Микола Чат». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Чат.


Мій рейтинг: 4

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.12.2017 01:12  © ... 

Дуже вдячний за увагу та відгуки. 

 09.12.2017 16:31  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірно трепетне відчуття... 

 08.12.2017 23:02  Артюх Леся Вікторівна => © 

у Вас такі слова незвичні і дуже мелодійно звучать. 

 08.12.2017 09:19  Тетяна Ільніцька => © 

Це щось неймовірне... Перехоплює подих))))) 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо