13.12.2017 01:03
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Залишися, поки не впаду

Як любов попрошу - матиму лиш розпач.

Знов шукаю щастя, хоч куди не йду.

Поховавши мрії, що розбіглись врозтіч, 

Залишись зі мною, поки не впаду.


Поки мої скроні припорошить пилом, 

А в кістляві пальці не вросте трава, 

Дай тебе хоч в серці називати милим -

Навіть якщо совість скаже: неправа.


Як схиляти втому на лопатки важко, 

Коли стерті стопи не шукають шлях!

Я була землею. Хочу зватись "пташка", 

А тебе всі люди називають: птах.


Мені мама рано казки розказала, 

Що самотній фенікс з попелу живе.

Знаєш, до сьогодні щиро ще вважала, 

Що вогнем і серце власне заживе.


Тільки ненароком раз себе спалила, 

І тебе зустріла на свою біду.

Дай тебе хоч в серці називати милим...

Залишися, милий, поки не впаду.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Життя струною забринить / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я заклинаю востаннє / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.12.2017 10:42  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Дуже чудовий вірш!
Вражаюче! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 8 | Знайдено: 44
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тереотично;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;