Мить...

з рубрики / циклу «Віршовані думки...»

Усе в житті формується із Миті.

Один момент і вже вона пройшла.

А з часом ці миттєвості прожиті

Емоції по-різному склада…

У радості та щасті Мить коротка

І ми б хотіли збільшити їй вік.

На смак для нас вона дуже солодка,

Тому і пам’ятаємо не рік…

Любові радість теж здається Миттю,

Солодкий теж і пам`ятний той слід.

Мені ж здається почуття блакиттю,

Що час гальмує й манить у політ...

В біді ж і у печалі Мить найдовша,

Скидається, що вічністю живе.

Від суму й рана у душі найглибша,

Здається, що вона й не заживе…

Нехай так є... Усе в житті миттєве!

Можливо в цьому сенс мого буття.

До Миті в мене ставлення чуттєве,

Вона ж, на жаль, немає співчуття…

Ужгород, 2017