Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.12.2017 14:46Роман
 
Атланти
10000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Атланти

23.
Гаврищук Галина
Опубліковано 14.12.2017 / 44369

Спіраль – будова Всесвіту, аналог всього, що існує. Якщо розгорнути її в лінію, отримаємо синусоїду – хвильку, яка піднімається та опускається. Від цього не відсахнешся та не зміниш, тільки сприйняти. Розквіт та занепад, народження нового життя та старість, радість і біль, день та ніч. Тисячі трактувань усіх явищ зводяться до одного зразку.

Сьогодні простір здійснює перехід до четвертого виміру, показуючи нам те, чого раніше ми не могли помітити у третьому вимірі. У період початку занепаду цивілізації атлантів Земля переходила з четвертого виміру у третій. Із зараженням загальнолюдської свідомості з`явилось багато низькочастотних енергетичних хвиль, котрі не співпадали з високими частотами четвертого виміру. Діти Землі більше не могли зчитувати думки своїх братів. Це більше не було вродженою здатністю, а результатом зусиль розвитку. Тільки старожили які зберегли чистоту могли ще користуватись своїм спадком. Діти вже існували в третьому вимірі і не могли запросто вторити своїм батькам.

Енергії Землі які раніше виконували функцію передачі думок між атлантами залишались незадіяними. Планета почала затримувати їх в своєму ядрі та перегріватись. З`явилось багато вулканів, подекуди затоплювалась суша та перебудовувалась поверхня. Клімат ставав контрастнішим. З п’ятнадцяти градусів в колишньому зимовому періоді температура опускалась до двох-трьох.

Атланти розділились на два табори. Тих, хто шанував традиції своїх предків та оберігав чистоту свідомості та таких, що втратили віру у можливість існування колишніх устоїв життя. Перші намагались бути господарями свого життя, розвивати здібності та поважати матерів, які очищали та врівноважували їхні енергії. Другі збирались в групи та обирали вожаків не свого роду, котрі думали за них та вчились виконувати накази без заперечень. Відмовившись від права на самостійне рішення, ці люди стали легким трофеєм для паразитів, які шукали домівки та постійні годівниці. Звірина плодилася. Люди самі вдосконалювали їх, випускаючи гнів на брата. Чужинці вивчили реакцію людини на негативну емоцію та почали формувати відповідні думки та обставини. Заставляли підопічних приймати їхні провокації за власні ідеї чи наміри.

Багатства атлантів, які колись доставляли їм небесні провідники що забезпечували потреби людей, залишались в родинних схронах. Дорогоцінне каміння більше не давалось по замовленню, бо цих слуг тепер не існувало. І Матір більше не являлась ні за покликом, ані сама. Найстарші атланти найбільше сумували за нею, деякі впадали у такий відчай, що йшли до неї, добровільно залишивши фізичне тіло.

В цьому перехідному до занепаду періоді люди повинні забути про свої можливості, бо в разі повного зараження загальнолюдської свідомості, чужинці їхніми руками могли користуватись сильнішою зброєю. Адже колишні атланти могли переносити тіло, відчувати голос Землі, запалювати своєю енергією вогонь, підіймати поглядом речі та матеріалізувати потрібні об’єкти – як їжу чи одяг, складні творчі витвори в області будівництва чи ядерних реакторів з безпечною очисткою, використовувати магнітне поле Землі та формувати реальність... Про все це треба було забути наступним поколінням. Ну, а ті, що все це могли і мали в запасі виділені колись півтисячі років, доживали свій вік.

Чистих ставало менше з кожним роком. Та і в рази менша їхня кількість становила величезну небезпеку для людей із зараженою свідомістю. Чужинці їх боялись, бо ті могли спепелити їх живою думкою, для якої відкритий четвертий вимір. Воїни навчились новому виду боротьби із спокійним серцем, без гніву на хворого нечистю брата – з думкою, що очищає Всесвіт від інфекції, виправляє помилку своїх предків. То ж заразити їхню свідомість було вже даремною надією. Потрібно знищити їх фізичне тіло. Благо, армія є.

Всім інфікованим паразитами чомусь дуже подобалось все, що блищить, − як дітям. «Такі заради цяцьки виконають любий наказ… Безумці, вас нікому буде рятувати!» − думалось Церіону. Його дії суперечили голосу серця, він не спав, і десь всередині співчував своїм земним братам. Але мусив продовжувати почате. Надто великою була його жертва. Заради пам’яті про своїх любимих не міг признати даремність всього, що трапилось.

Після схватки з Квіном та Зничем Церіон втратив здатність утримувати велику кількість негативних енергій. Щоб підтримувати свою силу йому приходилось постійно заряджати себе новими токами. Його армія у вигляді паразитів працювала справно, чесно віддавала половину того, чим підхарчовувалась. В його розпорядженні була тільки та енергія, яка вироблялась не раніше, а в цю ж мить. Так залишається і по нині. Фізичне тіло, в яке Церіон втілився, починало смердіти. Це було для нього поганим знаком, переживав – чи не втратив часом безсмертя… Навіть коли він втілювався у інший образ, гнилий запах залишався. Єдиний вихід – поміняти його. Для цього треба когось просити віддати своє тіло добровільно… Нічого, з навіяними чужинцями думками, така можливість не була нереальною. Він стане богом для сплячих рабів, і кожному за щастя буде віддати материнський дарунок.

Те саме відчували біля себе Церіонові оплічники голубої крові. Для продовження свого земного існування їм приходилось також змінювати тіло кожних триста років. Вони заземлились як люди, але космічні закони не забули. І згодом навчились очищати і оновлювати свої клітини та існувати в тому самому образі до тисячі років.

Загрозу становив період перевтілення. У цей час їхня свідомість виходила в безмежний простір і при поверненні могла не віднайти всі знання, оскільки простір вже не відображав їх в третьому вимірі. Для страхування вирішили все записати і міняти тіло по черзі в присутності інших. Після заселення образне мислення однодумців передавало всю історію їхнього існування, яка підтверджувалась записаними у книзі подіями. Потім спільними зусиллями програмувалось повернення знань та навичок. Дух згадував себе…

Семеро небесних провідників, які прийняли сторону атлантів, разом із старійшинами земних родів також писали книгу. Там був перелік всіх прав, можливостей та знань людини. Спадок, який належить усім поколінням дітей Матері. Історія нашого Всесвіту та причини космічних катастроф. Це було необхідністю, щоб колись нащадки знали, що люди народились безсмертними богами і належать до єдиної сім`ї з планетами. Що справжня реальність поза межами поверхневого сприйняття та про цінність природної функції жінки. Книга містила більше ста манускриптів. До нашої ери дійшло сорок два. В Біблію увійшло два не повних. Інформація у закодованому вигляді і пізнати її можна тільки на рівні відчуття. Все інше вирішено не передавати. І щось мені підказує, що це зробили послідовники не тих жреців, що писали книгу для нащадків… Всі інші манускрипти не оприлюднюються та лежать у церковних сховищах разом з іншими літописами та доказами нашого спадку. Цю засекречену бібліотеку можна розтягнути на вісімдесят п`ять кілометрів з поличками у декілька рядів. Вона для обраних (ким?).

Церіон більше не переховувався. Його команда легально зайняла територію атлантів, де виросло розкішне місто. Там з’явились триповерхові будинки, мармурові купальні, широкі вулиці та слуги. Церіон став першим царем. Шестеро небесних батьків навернули до своїх задумів дітей голубої крові та зробили їх розпорядниками сусідніх територій та військом, яке добровільно дало клятву слугувати їм. Ці воїни були інфіковані та хотіли в обмін за службу бути власниками інших земель та багатств, які вони збиратимуть із всіх родів під час наступу. Потім заставлять людей працювати на себе… Двадцять нащадків ще залишались в родинах атлантів і противились падінню земних богів. Це дуже гальмувало рішучість лідерів загарбників. Вони не хотіли нашкодити дітям-голубокровкам і шукали нагоди навернути їх на свій шлях та зробити царями на всіх територіях Атлантиди.

Для цього небесні злочинці склали план падіння людини – створили програму існування нового укладу життя, який повинен був ламати силу людини з самого народження та не допустити її відновлення ні з допомогою Землі, ні з голосом із серця. Теги плану вирішено не ховати, як книгу, а виставити на загал так, щоб усі бачили і тільки посвячені могли розшифрувати. Одне записане слово на тонкому плані несло інформацію про дії, які будуть підтримувати режим царювання голубокровок над людським родом. Записане слово означало знищення цього дару в людей.

За часів атлантів слова записувались ієрогліфами. Пізніше, коли люди вже не перебували в єдиному тілі, кожна раса створила свою мову, але коріння ще було подібним. Ієрогліфи на різних мовах звучали по іншому і зображувались тепер першою літерою при вимові. Основою алфавіту для різних народів став перелік букв в певному порядку. Суть його була у передачі змісту таємного послання, яке вміщало настанови темних жреців для своїх наступників. Читати абетку треба було з кінця.

У відповідь на це чисті жреці склали план протидії, який розшифровувався при читанні азбуки з початку. Колишня старослов’янська абетка до сьогоднішнього часу зменшилась на шістнадцять літер, і план відродження втратив цілісність, оскільки більше не живе програма при постійній вимові тих букв. Але і те, що залишилось є дуже вагомим.

Кожна літера означає слово, кожне слово – замисел, що розшифровувався в речення. Речення в свою чергу розкладалось у величезний перелік планів та під планів для виконання. Як чотири виміри у букві. Час не мав істотного значення, все це могло продовжуватись десятки, сотні та тисячі років.

Абетка, прочитана з кінця, описує те, що було зроблено по порядку важливості для поневолення людей у рабство. Сучасне звучання таке:

ь) структуру клітини

я) відокремити від основного потоку

ю) створеного богом життя

щ) різнобарвності глибини польоту думки

ш) об’ємного розповсюдження

ч) граней буття

ц) усвідомлення вищої цілі

х) гармонійної рівноваги

ф) благородності, добросовісності 

у) послань

т) вказівок зверху

с) словесної думки, формуючої реальність

р) чистої мови

п) запровадити бездіяльність, байдужість

о) позбавити самостійності

н) розпорошити роди

м) нейтралізувати здатність мудрого мислення

л) общини мирно думаючих людей

к) єдність людини та Всесвіту

й) душевності, відчуття прекрасного

ї) об’єднання людей

і) всіх існуючих світів

и) союзу в єдності

з) творчої енергії

ж) багатогранної творчості

є) присутності семи тонких тіл

е) п`яти сфер буття при житті людини (світи одночасного перебування)

д) розвитку пізнань

г) передачі голосу мудрості

в) вищих знань

б), а) богів нащадками.

Цей план вдався на половину, бо відчуття прекрасного не забрати нікому. Та й знання надходять до людей з усіх сторін безперестанку. Вони ж богів нащадки!

Все це буде згодом, швидше всього в наступній матеріалізації. А сьогодні в атлантів ще не такі кепські справи. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
04.12.2017 Проза / Роман
Атланти (22.)
07.01.2018 Проза / Роман
Атланти (24.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.01.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Як побігати в Дубаї-2
18.01.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Як побігати в Дубаї
16.01.2018 © Маріанна / Мініатюра
Весна
14.01.2018 © Липа Ольга - Душа Українки / Нарис
Західна окраїна Хомса. Горизонт. Традиції поховання
13.01.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Мандрівочка пахне...
Роман
12.01.2018 © роман-мтт
Зомбі-прасвітлєніє (економікс)
14.12.2017
Атланти (23.)
25.11.2017
Атланти (21.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 25  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Роман
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.12.2017 21:39  © ... для Георгій Грищенко 
 18.12.2017 14:07  Георгій Грищенко для © ... 

Чудово. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +116
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +184
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +162
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +100
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
10.07.2013 © Іміз
20.01.2011 © Михайло Трайста
12.09.2012 © Каранда Галина
01.01.2012 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди