Пусте надбання
Знов змарнована тут днина…
Корабель пливе, мов сном.
П’єм обличчям до просторів
Досвід горя всім єством.
І ніхто не запитає,
Може хочемо зійти!
Блиснути в нових світах,
Бігти, бігти – утекти.
Від проблем старих і туги
За мрійливим промінцем,
Що згасає в сивих роках
Пустотілим гаманцем.