16.12.2017 09:36
Без обмежень
29 views
Rating 5 | 1 users
 © Дарія Китайгородська

Кожному – свій сопілкар

Запалилося ахілове сухожилля, тому маю тепер новий девайс для бігу. Він вишукано називається «бандаж еластичний для гомілковостопного суглоба». І прописав мені його хірург-ортопед, коли я поскаржилася на біль у п’яті та некомфортні відчуття після тренувань. А ще він заборонив мені бігати – на цілих два тижні!

Вчора ж настав день Ч, коли можна відновити тренування, і я, натягнувши бандаж, хвацько стартанула на звичному маршруті. Перші півтора кілометри, як і годиться, біглося важкувато, але зазвичай так воно і буває, тому я не особливо тим переймалася, а просто намагалася правильно дихати та рівно переставляти ноги.

Але коли справа пішла вже на третій кілометр, а так зване друге дихання все ще не збиралося з’являтися, застрайкувавши десь дорогою, я трохи запанікувала. Куди ж це так швидко поділися мої круті навички? Всього за чотирнадцять днів я втратила те, що напрацьовувала місяцями – на що там, роками!

В розпачі я намагалася якось змінити темп, то пришвидшуючись, то сповільнюючись, але це мало допомагало. Та ще й постійно тривожилася за ліву ногу, тому ледве торкалася нею землі і бігла трохи перехняблено на один бік. Справжніми ж моїми ворогами стали тротуарні бордюри, на які я колись так романтично вистрибувала в біговому запалі, а тепер з жахом наближалася до них, сповільнюючись та дрібочучи, щоб таки зробити крок на ці перешкоди здоровою, а не хворою ногою.

А ще сьогодні я вийшла на дистанцію раніше, ніж завжди, тому навкруги бігали натовпи юних студіозусів зі спортивної школи на Лісовому, які мчали своїми довгими ногами, не розбираючи дороги, і встигали пробігти вдвічі… та що там! – втричі більше, ніж я за той самий час. Тому настрій я мала відповідний: була зла на себе і людство, на ахілове сухожилля і хірурга, на бандаж і спортсменів, які мелькали перед очима і не давали забути про вбогість моїх бігових потуг.

Чесно скажу, на четвертому кілометрі я майже здалася, збираючись забити на все це свинство і повернути додому. Аж тут повз мене протупотів височенний красень у червоній куртці, оглянувся на мою перекривлену постать і кинув на бігу: «Руками, руками працюй!»

І я, як пацюк за сопілкарем, побігла навздогін за цим пружним задком, що мелькав у мене перед очима. І незчулася, як повернула на фінальний відрізок шляху. Ну і, само собою, не обійшлося без Тілля Ліндеманна, який своїм сексуальним басом ревів просто мені у вухо, що «іхь лібе діхь». Хто ж після такого зійде з дистанції?

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Біг у сніг / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Секс, текст і всі-всі-всі / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Дарія Китайгородська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.12.2017 13:32  © ... => Каранда Галина 

Не бачила давно двійника. Дякую, старатимусь не хворіти :) 

 16.12.2017 12:04  Каранда Галина => © 

не хворійте....
а двійник ваш як почувається?:) 

Публікації автора Дарія Китайгородська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 73
Автор: Дарія Китайгородська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ой, чи біг, чи не біг...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;