16.12.2017 19:36
Без обмежень
165 views
Rating 5 | 12 users
 © Лана

Із руки жебрака

Біля церкви хурделиця. Бог наче дихає в спини.


На ослоні жебрак, в закоцюблій руці мідяки, 


І поблискує тьмяно нічим не примітний годинник, 


Із дідівської ще, трудової шорсткої руки.




У трапе́зній паломники із недешевим обідом, 


Недоїдене тут же на смі́тник летить, у брудний сніг та лід.


На ослоні хлоп`я примостилося поруч із дідом.


"Дядьку, - каже, - Ви, певно, не їли сто літ".




Хлопець ділить обід із старим, посміхається тому, 


І говорить про щось, і руки доторкається ледь.


Та виходять ченці і священики з Божого дому


Проганяють старця, забирайся, мов, грішнику, геть.




На обличчі в старого ні злості, ані непокою, 


Він іде від трапезної, вітер сяга до кісток.


Каже: "Милий мій хлопче, твоєю рукою


Сам Господь простягає мені цей шматок.




Ні, не там буде святість, де золотом сяють палати, 


Справжній вірі багатство одвік не було до лиця.


Не лампади - серця мають світлом Господнім палати, 


Доброчинністю справжньою повнитись мусять серця.




Де не знайдеться прихистку й хліба шматка для людини, 


Там навряд чи і варто шукати духовних скарбів.


І з руки жебрака, де поблискує тьмяно годинник, 


Щедро крихточки сипле Господь для своїх голубів.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про душу, Про добро

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Щастя / Вірш | Світлана Рачинська 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Коли я роздам себе / Вірш | Світлана Рачинська 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Лана.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.12.2017 15:06  © ... => Зельд 

дякую щиро, Зельде! ціную Вашу думку. 

 22.12.2017 12:47  Зельд => © 

"Справжній вірі багатство одвік не було до лиця."

...схиляю голову, так влучно може писати тільки поцілована Богом, Людина... 

 18.12.2017 10:16  © ... => Тетяна Ільніцька 

Затамувала подих... Дякую за знайомство з цим дивовижним віршем! Я в полоні вражень. 

 18.12.2017 10:10  Тетяна Ільніцька => © 

Світланко, може Ти ще не читала вірш Володимира Свідзинського "Темна"? Для Тебе й інших пробаперців:

Темна

Стара, старенька,
Босі, потріскані ноги,
В одній руці костур,
У другій кошик.
Прихилилась лицем до церковного муру
І наче завмерла.
Темна. Ні синього неба,
Ні свіжого листя не бачить.
Обнявши її прохолодним затінням,
Шепоче над нею розпашиста липа.
Спека. Південь гомонить, щебече, співає…
В саду над верхами дерев
Пронизливо прячуть ворони.
Солодко пахнуть акації білі.
Пішла…
Я знаю житло її бідне:
Довге, узеньке подвір’я,
Зруйнований дім в глибині,
І край нього мала ліплянка.
Покрівля прогнила, погнулися стіни,
Хутко повалиться зовсім…
Як пахнуть акації білі!.. 

 18.12.2017 10:05  © ... => Тетяна Ільніцька 

Насправді, до сліз, люба!.. Назавжди у пам`яті його рученята і погляд... Дякую, моя леді Ласкаве Серце! 

 18.12.2017 10:03  Тетяна Ільніцька => © 

Світланочко... Ну як можна такий твір написати, не маючи жаринку любові в грудях... Це ж оповідь любові й добра... Маленький хлопчик має від Бога те, що дорослим не вдалося вичитати з мудрих книжок...
Назавжди в улюблене! 

 18.12.2017 09:52  © ... => Двірний Сергій 

Щиро дякую, Сергіє! 

 18.12.2017 07:49  Двірний Сергій => © 

Прекрасно! 

 17.12.2017 22:35  © ... => Савчук Віталій Володимирович 

Дякую щиро Вам, мій друже!) 

 17.12.2017 22:20  © ... => Олена Коленченко 

Як там мудро, Оленочко?! Просто пишу свої відчуття, люба, як і ти... Дякую за надихаючий коментар, моя хороша!!! Дякую також за твоє добре серце! 

 17.12.2017 20:12  Олена Коленченко => © 

Світланко, твої вірші неможна читати без мурах.....Глибинно, повчально, мудро!!! Дякую тобі за добро і світло твоєї душі!!! 

 17.12.2017 16:48  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галю! Так, під прізвищем відтак. 

 17.12.2017 16:47  © ... => Гаврищук Галина 

Спасибі, пані Галино! Про перевернутий світ Ви вірно підмітили, багатьох звичайних людей нищить система, що вже пробралася і в церковні надра. Дуже дякую за відгук! 

 17.12.2017 16:32  Савчук Віталій Волод... => © 

Свята істина! Святість в діяннях, а не блиску палат і образів! Дякую Світланко, гарний вірш! 

 16.12.2017 23:04  Гаврищук Галина => © 

"На обличчі в старого ні злості, ані непокою," -- мені часом здається, що для звичайної людини це надто сильне випробування. Все наче перевернуте в реалі... Сильний твір. Дякую. 

 16.12.2017 21:32  Каранда Галина => © 

все правильно.
образ крихт для голубів сподобався.
рада тебе бачити знову під прізвищем. 

 16.12.2017 20:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую за розуміння і прекрасний відгук, пане Олександре! Дорожімо милостивими і чистими серцем... 

 16.12.2017 20:04  Панін Олександр Мико... => © 

Жебрака і святого
приводить до Брами
Стежина...
А за Брамою - в небо,
Чи в пекло
Іди!
І останні хвилини
відлічує Діда
Годинник...
Гей, святенник,
Покайся,
схаменися,
Назад
Жебрака
Поверни! 

Публікації автора Лана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо