18.12.2017 00:22
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 4 users
 © Олександра

А ми живі, бо більше нас нема

А ми живі, бо більше нас нема

І більше слів колоситься, мов жито. 

І навіть ця увінчана зима  

Не заборонить долі ворожити.  


І ми, старі, заковані в сніги,  

Іще хоч раз перепитаєм долю: 

Чому схиляєш щастя до ноги,  

Тоді як душу позбавляєш волі? 


А дні - мов сніг. Здавалося, були.  

Давно. Ще вчора. Може, з півсторіччя.  

І фенікси, пророслі з-під золи,  

Крильми згорають, запаливши свічі.  


І тільки вогник. Вицвівший сувій.  

Зима холодна гасне часом в світлі.  

А ми ще є. Ще дихаєм. Живі. 

Хоча нас більше вже нема на світі. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Між нами хімія / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Життя струною забринить / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.01.2018 16:12  Юлія Шевель => © 

Дуже гарно! 

 29.12.2017 22:22  Галина Нечесна => © 

Життя тих, про кого пам`ятають продовжується. Гарно написано. 

 18.12.2017 10:16  КАЛЛИСТРАТ => © 

Н-да....

Отдельное спасибо вам за стих пани Олександра. Очень и очень...!

"...И дней заснеженных обоз
на дне оставил дед Мороз
и не бежит уже река
ушли из жизни берега." 

 18.12.2017 09:56  Каранда Галина => © 

аж ух!) 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо