18.12.2017 12:01
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 1 users
 © Маріанна

Нічний потяг

Ніч стукотить кудись порожнім потягом, грається відлунням на порожніх вулицях і лякає поодиноких перехожих, що поспішають сховатися.

Ніч хоче побути на самоті. Ніч має про що сумувати і ховається від зайвих очей, навіть якщо вони нічого б і не побачили.

Темрява несеться містами і країнами, пробігає крізь поля і будівлі. Не встигає зупинитися і оглянутися. А навіщо їй? Не чекає ніхто. Краще швидше наздогнати те, чого вже немає. Зникло з останнім променем сонця.

Ніч зависла на гойдалці і не може спуститися вниз, мусить летіти без мети і падати. Так і не досягне землі.

А десь високо-високо недосяжні зорі пробуджують зовсім інші світи, яких не знайти тим, хто вже встиг заховатися у маленькій коробочці власної квартири. Це тільки для Неї. Цим не зможе поділитися ні з ким.

Чи хотіла б? Не знає. Не певна. Можливо, деколи щось і блисне в очах. Тоді зірка впаде. Закотиться вниз і вже не принесе мрії.

А ніч все стукотить по клавішах старої друкарської машинки, намагається написати свою історію. Якби хтось прочитав її.

Вона збирає розгублені образи і намагається обєднати у єдине полотно. Але ж з першим променем сонця все розлетиться на друзки і доведеться починати знову. Ніч уже звикла. Не може боротися.

Та хіба можна звикнути? Хіба немає іншого шляху? Щось іще не спробувала. Та чи не надто небезпечно? Страх і ніч завжди поряд. Вона плекає і зрощує, захищає і надійно ховає.

Як же швидко доведеться йти. Скоро коло обернеться і переламається мить. Настане день і пробудить метушливий світ, забере солодке марево.

Чому ж доводиться кидати світ, який вигадала сама і тільки для себе? Чи погано там? Чи не затишно? Чи розчарування наближається? Розчаруватися гірко. Доводиться втікати. Доки не пізно.

І гуркоче невтомний потяг, несе рейками долю і вітри мандрів, несе мрії кудись далеко. Десь то зупиниться. Десь зустрінуть його і виявлять, що зовсім не порожні вагони, і заберуть надію, наповнять потяг неспокоєм і тремтінням.

Вирушить далі.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тільки там / Вірш | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Аеропорт / Мініатюра | Маріанна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріанна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.12.2017 13:08  © ... => Лана 

Щиро дякую! 

 18.12.2017 17:37  Лана => © 

люблю вашу образність... гарно! 

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо