29.04.2011 10:32
-
414
    
  4 | 4  
 © Сашко Гриб

Мене розриває небо

Хтось холодним дощем у мої увірвася сни,  

Осінь срібним плащем укриває останні квіти,  

Я собі обіцяв не чекати тепер весни,  

Я весні обіцяв безнадійно її любити.  


По узбіччях доріг за чужими слідами йти  

І крізь вікна пусті випускати на волю вітер.  

Від твоїх почуттів моє серце почне рости,  

Від моєї зими вмить застудиться твоє літо.  


Замість кроків тебе наближає до мене час,  

В часових поясах знов і знов я втечу від тебе,  

Я палаю один та чомусь я вбиваю нас,  

Залишаєтиься дим і мене розриває небо. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.04.2013 02:15  Наталія Сидорак 

Я палаю один та чомусь я вбиваю нас - зачіпило... Красивий вірш.

 28.03.2012 22:13  Сашко Новік 

демісезонна поезія)