22.12.2017 00:03
Без обмежень
34 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Лікарко Смерть, давай вип`єм за небо

Лікарко Смерть! Я прийшла попросити  

В тебе холодний келих вина.  

Дай мені крихту світу вхопити 

Пензлем художника край полотна. 


Дай лиш створити свій світ за межею  

Чистим пером, що не знає чужих.  

Віддано впасти до неба душею,  

Поки у грудях порив не затих.  


Дай мені волі від смертності рішень,  

Просто щоб силу тримати в собі. 

І навіть сонце хай гасне. А вірші 

Завжди належали тільки тобі. 


Лікарко Смерть! Давай вип`єм за небо,  

Просто щоб згодом не пити вина.  

Дай, щоб я встигла писати для себе,  

Щоб у безодні не бачила дна. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Чи є щось живого / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зціли свій біль / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.12.2017 20:16  Олександр Новіков => © 

бомба 

 22.12.2017 10:54  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих пани Олександра. Спасибо!

У вашего стиха, как для меня, много общего с полотнами художника Винсента Ван Гога. 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 8 | Знайдено: 44
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тереотично;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;