Настала ніч
Сидів на березі і зважував пісок.
Навкруг зібралася юрба й мовчки дивилася.
На захід сонця.
Пересипав пісок і думав, що до кожного з них по морю тягнеться своя власна сонячна доріжка.
Для кожного сідає по сонцю.
А все тільки тому, що такі мізерні порівняно з світилом.
Я зважував і зважував.
Пісок сипався крізь пальці, сумно шурхотів під ногами.
Люд розбрівся хто куди.
