22.12.2017 21:24
Без обмежень
32 views
Rating 5 | 2 users
 © Двірний Сергій

Настала ніч

Сидів на березі і зважував пісок.

Навкруг зібралася юрба й мовчки дивилася.

На захід сонця.


Пересипав пісок і думав, що до кожного з них по морю тягнеться своя власна сонячна доріжка.

Для кожного сідає по сонцю.

А все тільки тому, що такі мізерні порівняно з світилом.


Я зважував і зважував.

Пісок сипався крізь пальці, сумно шурхотів під ногами.

Люд розбрівся хто куди.


Настала ніч

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вже нікуди не спішу / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Перехожий / Вірш | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.12.2017 06:22  © ... => Лана 

Дякую, пані Світлано! 

 22.12.2017 21:39  Лана => © 

Терези. В цьому зважуванні дуже багато сенсу. Чудово! 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо