24.12.2017 00:15
Без обмежень
99 views
Rating 5 | 4 users
 © Микола Чат

Як жаль…



Гойдається метелик на стеблі

У суголоссі з вітровим зітханням.

Долаючи невидимі щаблі, 

Павук швидкує втішитись світанням.


З-під лап його, прозориста роса

Зривається в обійми конюшини, 

Де під листами матінка-оса

Ладнає дім для першої дитини.


Іще дрімає вайлуватий джміль

В душі ромашки - ворсяний клубочок.

Його страхає, швидконога міль, 

Що для спочинку нишпорить райочок.


Буксуючи у завузькій норі, 

Мураха здобич тягне до скарбниці…

Як жаль, що цим видінням на зорі, 

Милуються солдати крізь бійниці.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дощ у садку / Вірш | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мед уповання / Вірш | Микола Чат». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Чат.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.02.2018 01:09  © ... 

Дуже вдячний за коменти. 

 30.12.2017 14:25  Тетяна Чорновіл => © 

Шкода, що солдатам приходиться милуватися красою крізь бійниці. І шана тому поетові, що зважився і зумів оспівати той момент. 

 26.12.2017 10:16  Тетяна Ільніцька => © 

Таке завершення... несподіване, хоча тут, радше, хочеться вжити "холодний душ"... 

 24.12.2017 00:45  Каранда Галина => © 

несподіване закінчення... сильнюще! 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо