Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.12.2017 00:53Оповідання
Про гумор  Про сучасність  Про зиму  
Рейтинг: 5 | 4 гол.
Без обмежень
© Арсеній Троян

Різдвяна історія

Арсеній Троян
Опубліковано 24.12.2017 / 44467

За вікном падав пухнастий сніг, веселі люди пускали клуби пару і весело переходили на червоне з великими новорічними торбами, бездомні пси уже смакували мегатонни виблюваних олів’єшек, а Всухом’яткін сидів на роботі (усі колеги уже з’їли свої смердючі обіди і пішли додому) і перекладав папери з однієї купи в іншу. На завтра має бути одна купа, яку треба вичитати, узгодити і підписати, а потім розділити її на дві, щоб почати все спочатку. Всухом’яткін взяв черговий аркушик, як тут приємно на весь офіс раммштайном задзвонив його телефон:

— Алло, — байдуже сказав Всухом’яткін, рухаючи рукою (все ж ті папери перекладав).

— Привіт, це Бог, — долинуло з того кінця слухавки. — Як справи?

— Ееее... ну... — протягнув Всухом’яткін, дивлячись на купу самі знаєте чого. — Нормально.

— Мммм, ясно, — протягнув Бог. — Шо ти, хату на Новий Рік знайшов?

Всухом’яткін важко зітхнув:

— Та ні...

— Угу. — відказав Бог. — Ну є пропозиція. Я тут рай на Новий Рік здаю. Уже набрав багато людей, десь так гривень по 200 з носа. Якщо хочеш, го з нами. Тільки є одна умова.

— Яка? — перепитав Всухом’яткін.

— Тобі потрібно померти. Ти можеш подумати, що я типу говорю щось неправильне. Насправді тут така фігня: усі рано чи пізно помруть. Чому б не зробити це на Новий Рік? Прикольно же. Тільки суїцид у будь-яких випадках тут не підійде, сорян, не катить. І ще треба, щоб ти прожив гарне, доброчесне життя.

— Ну в мене життя як життя ... — протягнув Всухом’яткін.

— Может бить, может бить, — задумливо сказав Бог. — Я, якщо чесно, взагалі хз, бо в мене під кінець купа справ, купу паперів на столі ніяк не можу розгребти... Знаєш, що я пропоную? А зроби мені завтра до обіду звіт про своє життя. Напиши, що ти вважаєш, що зробив у своєму житті гарного, а що злого. Бланки можеш взяти в архангелів біля врат головного корпусу. У двох екземплярах, будь ласка, і дивись мені, трандюк, не друкуй на зворотках, тільки на божественно білому папері... Ну а потім...

Всухом’яткін не став далі слухати, кинув слухавку та подумав: «Блять, і тут ці звіти....».

Через хвилину він прокинувся за своїм столом. То був сон. Звісно, Бог йому не телефонував. Всухом’яткін полегшено зітхнув, подумавши «та що за нісенітниця?». Аж раптом телефон знову задзвонив. Всухом’яткін обережно натиснув на зелену слухавку і звідти почув фанфари, а потім урочистий жіночий голос:

— Доброго дня, шановний абонент, вас радо вітає компанія «Третій Рейх». Наша компанія і зокрема наш керманич Адольф Алоїзович раді привітати вас з Новим Роком і Різдвом Христовим і запропонувати вам акцію "Новорічний бліцкриг!". Тільки до 29.12.1941 зберіть кількатисячну армію, озбройте їх до зубів і відправте в далеку країну, пообіцявши, що вони до Різдва повернуться. Поспішай — кількість бліцкригів обмежена....

Всухом’яткін зітхнув, хотів знову кинути слухавку, але, вкотре глипнувши на купу паперів, на офіс, на фікуси, відчув раптовий прилив гніву і зашипів у слухавку:

— Як ви мене заїбали, фашисти їбучі. Кожен день мені дзвоните. Ні, я не хочу ваше арійське супутникове телебачення, ідіть нахуй! Ні, мені не потрібні знижки в мережі берлінської «Бруснічки»! Припиніть слати мені свій спам, мені не потрібен вільний трафік на перегляд фільмів Рені Ріфеншталь!!

На тому кінці слухавки затихло, а потім жінка почала грубим голосом:

— Ду… Ду гаст… Ду гас міш…

Всухом’яткін підвів голову. Він спав на столі, прямо на паперах. Це знову був сон. Тобто попередній сон був сном, сон у сні. Дивно, але поряд розривався телефон — дійсно грав «Ду Гаст» відомого німецького рок-гурту. Тобто цей дзвінок вклинився у сон і розбудив. Та чи зараз — чи не був це черговий сон? Всухом’яткін не знав. Телефон не замовкав уже дві хвилини, дзвінки затихали і починались знову, а Всухом’яткін сидів на столом, роззирався, щипав себе на волохаті руки, ляскав по сраці, тьху ти, по обличчю, вдихав і видихав. Після легких больових відчуттів він подумав, що це точно мало привести його до тями (та і в сні болю не відчуваєш), тому зітхнув, взяв телефон і натиснув на зелену слухавку. Вирішив нічого не говорити, просто натиснув, підніс телефон до вуха і почув…

… свій власний голос. Тільки дуже молодий. Послухавши якусь хвильку, на його очі набігли сльози, бо він все зрозумів: то йому дзвонив молодий, 16-річний Всухом’яткін із 2006-го. Той молодий першокурсник тільки-но придбав свій перший телефон і сидів з ним на лавочці, вивчаючи його потаємні опції. Видно, він, Всухом’яткін-молодий випадково понатискував клавіші, які в акурат збіглись з нинішнім номером Всухом’яткіна-старшого і, теж випадково, натиснув клавішу виклику. Далі все зрозуміло — той Сіменс Ц 75 на дві мілісекунди викривив часовий континуум, проте цього було достатньо, щоб поєднати дві паралельні реальності, дві з двох мільйонів і трьох тисяч. Але це було неважливо. Всухом’яткін сидів і слухав, як той пацан говорить сам з собою, мугикає якусь пісню під ніс, шмигає і кахикає, методично вклинюючись рухами пальців по тривкій клавіатурі. І хто зна, скільки б це тривало, якби Всухом’яткін не прокинувся у себе на столі, на купі паперів, а через хвилину знову не задзвонив телефон.

ВИ ВПЕВНЕНІ, ЩО ВАШЕ ЖИТТЯ РЕАЛЬНЕ?

27.12.2017 Проза / Оповідання
Моя М / Оповідання | Арсеній Троян
Попередня публікація: 31.08.2017 Проза / Оповідання
Самотність юрського періоду / Оповідання | Арсеній Троян
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вечірні гастролі
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
З першого погляду
22.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Вересень дзижчить утомленою мухою
22.08.2018 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Художник (Котячі страшилки)
21.08.2018 © Ольга Білицька / Нарис
Мачо
Оповідання Про зиму
16.04.2018
Суперсанки
24.12.2017
Різдвяна історія
06.12.2017 © КАЛЛИСТРАТ
Кана Галилейская
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4
Переглядів: 101  Коментарів:
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
16.10.2012 © Істерична Бруталка
01.12.2010 © Журналіст
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
22.11.2015 © Каріна Зарічанська
12.04.2011 © Закохана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди