25.12.2017 06:09
Без обмежень
44 views
Rating 5 | 1 users
 © Двірний Сергій

Якби

Дивився на неї і згадував ту, яка була до неї.

З якою ледь не побрався.

В якій було не змирився з остаточним вибором.


Дивився і уявляв, аби її попередниця таки стала матір’ю моєї дитини.

І як би по тому зустрів її.

Як би вкололося гірким усвідомленням серце.


Як би намагався над собою кепкувати, піднімати на сміх.

Мовляв, на кому б не зупинився, завжди з’явиться ще хтось, хто видаватиметься кращим.

А, по суті, всі вони однакові…


Як би не міг заснути уночі.

Як би дратувався навмисними і ненавмисними дотиками тієї, що була замість неї.

І ненавидів, ненавидів, ненавидів себе…


Підняла очі й усміхнулася у відповідь…

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нічого / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дощ / Вірш | Двірний Сергій 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Мій рейтинг: 2

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.12.2017 10:38  © ... => Лана 

Ваша правда, пані Світлано! Дякую за відгук! 

 25.12.2017 10:30  Лана => © 

Красиво... А щодо "всі вони однакові", якби не було тих, чиє обличчя все життя мимоволі шукатимеш у кожному зустрічному, не було б таких прекрасних, в чомусь драматичних, творів. 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо