10.02.2018 01:15
Без обмежень
78 views
Rating 5 | 2 users
 © Олена Коленченко

Самотній Едем

Чи варто про відболіле знов говорити?

Чи скніє самотнє серце про наш Едем, 

Де солодко вже не пахнуть відцвілі квіти, 

Де мороку більше, ніж світла за цілий день?


Я думаю: варто! В зорях немає правди -

Холодні й далекі, діждуть хіба що весни...

Я вірила, що людина живе заради

Кохання світла...та натомість гріховні сни...


Згубилась у низці часу.... без адресата...

Любові віра, знесилена ж бо була.

На згадку пам`ять лишила міцні лещата...

А безборонна доля...прірвою пролягла.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Про розлуку, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Як добре, коли в тебе є мета! / Філософський вірш | Олена Коленченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «А час біжить... / Філософський вірш | Олена Коленченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олена Коленченко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.03.2018 09:19  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так....Проростають у нашому серці! Дякую!!! 

 12.02.2018 09:51  Тетяна Ільніцька => © 

 Спогади не минають, вони просто з часом стають менш яскравими, як на мене)

Публікації автора Олена Коленченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо