27.12.2017 23:45
Без обмежень
67 views
Rating 5 | 4 users
 © Олена Коленченко

Водевіль

Я відчиняю двері мимовіль -

Душа в полоні холоду і вітру...

І плачуть змерзлі фарби на палітрі, 

Життя - це нескінченний водевіль.


Той, хто програв, тобі уже не друг...

Чи, може, ворог? Сонце мружить очі...

Ти йдеш вперед, хоч знаєш проти ночі...

Мороз січе - не зупиняєш рух.


Я відчиняю двері в заметіль -

Не відчуваю холоду і злості...

Підступно тіло обіймають млості, 

Ереб небесний вміщує таріль.


У срібнім сяйві круговерть пече, 

Час зупинивсь і колобродить снігом.

Вмить зайде серце здичавіле сміхом, 

Ранкова тиша ляже на плече...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «А час біжить... / Філософський вірш | Олена Коленченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Подяка батькам! / Вірш | Олена Коленченко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.12.2017 14:22  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова душевна філософія. Нехай відтануть фарби на палівтрі. 

 28.12.2017 21:29  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую від усієї душі за змістовний коментар і за не байдуже сердечко !!!

 28.12.2017 21:25  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Кохання має Велику силу !!!

Дякую, шановний пане Олександре!!!

 28.12.2017 09:40  Тетяна Ільніцька => © 

А ще не-друг - це той, хто зрадив, відмовився, наплював на все. Хоча згодна, що ті, хто немилі Всесвіту, потрапляють до списку не-друзів найчастіше. Усі прагнуть дружби сильних і успішних...
Чудовий твір)) 

 28.12.2017 01:54  Панін Олександр Мико... => © 

Але ізнов мине нещадне Лихо:
Його моє Кохання обпече! 

Публікації автора Олена Коленченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо