28.12.2017 04:12
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Мати

Матері його ковінька

У кутку стояла, 

На синка ж напали ліньки

Мати хоч й прохала:


- Синку, встань, подай ковіньку, 

Я в кутку забула, 

Десь забила так колінку, 

Ледве капці взула.


Мати довго шкутильгала

До кутка від ліжка, 

Долю тихо проклинала, 

Що вона калічка.


Що ледачим син удався, 

Матері не годить, 

Батько закордон подався, 

Єврів мо` заробить.


Та довгенько щось не пише, 

Як він там працює, 

Та невже сім`ю залише, 

Серце лихо чує.


Бідна мати і не знає –

Чоловіка вбито, 

Потихеньку шкутильгає, 

Порає все чисто.


І у хаті й на городі, 

Про синочка дбає, 

Лінуватися їй годі, 

Вихідних не знає.


Із ковінькою працює, 

З нею всюди ходить, 

А недоленька лютує, 

Та земелька родить.

м. Київ 11.06.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Знищимо / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Америка / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Мій рейтинг: 4

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.01.2018 04:55  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за коментар. 

 30.12.2017 14:08  Тетяна Чорновіл => © 

Сумний вірш, але справедливий. Маю серед знайомих схожу історію. У кожного своє. Шкода. 

 29.12.2017 18:06  © ... => Серго Сокольник 

Згоден. Дякую за візит. 

 28.12.2017 21:44  Серго Сокольник => © 

Сумна річ, Георгію... 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо